Справа № 761/23787/24
Провадження № 1-кс/761/15279/2024
26 вересня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку статті 303 КПК України, на повідомлення про підозру від 27.03.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000000818, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2023,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла (вхід. № 60951) скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку статті 303 КПК України, на повідомлення про підозру від 27.03.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000000818, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2023.
Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000818 від 16.05.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Так, у повідомленні про підозру зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , здійснюючи організаційно-розпорядчі функції в регіональній філії «ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ЗАЛІЗНИЦІ» (далі - «ПЗЗ»), що відповідно до положень ст. 18 КК України визначає його як службову особу, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом постачання, яке супроводжувалось складанням та видачею завідомо неправдивих офіційних документів, ТОВ «ВІКОТЕКС» на адресу регіональної філії «П33» в межах конкурентної процедури закупівлі матеріалів для верхньої будови колії, технічні параметри та характеристики яких не відповідали вимогам, зазначеним в тендерній документації, зокрема технічні специфікації до предмета закупівлі, усвідомлюючи при цьому, що поставлені матеріали для верхньої будови колії не можуть застосовуватись за призначенням на залізничних коліях для потреб АТ «Укрзалізниця», діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншими службовими особами регіональної філії «ПЗЗ» та ТОВ «ВІКОТЕКС» вчинив заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 4 519 732 грн. 56 коп.
Обґрунтовуючи подану скаргу, адвокат зазначив, що вручене ОСОБА_4 повідомлення про підозру від 27.03.2024 є необґрунтованим, оскільки до повноважень ОСОБА_4 не належить перевірка та виготовлення тендерної документації та організації спрощеної процедури публічних закупівель, а тому твердження органу досудового розслідування є хибним та таким, що не відповідає дійсності. Проведена експертиза у кримінальному провадженні, на думку адвоката, є неналежною, оскільки повірочні документи вимірювальних та технічних засобів, які використовувалися під час проведення експертизи, не були долучені до самого висновку експертизи. При цьому у посадових обов'язках ОСОБА_4 відсутні положення щодо технічної перевірки показників.
Також адвокат у скарзі зазначив, що обвинувачення, які містяться у повідомленні про підозру від 27.03.2024 є безпідставними, враховуючи той факт, що договори поставки підписувалися зовсім іншими особами.
А тому, адвокат просить слідчого суддю скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 27.03.2024.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 27.06.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 28.06.2024 скаргу передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили задовольнити, зазначивши, що останній не входить до складу комісії, яка здійснює перевірки продукції, яка постачається, а тому наперед не міг знати про якість продукції, яка постачається, не перевіряє якість самої продукції та не має повноважень щодо перегляду відповідності технічних умов ТОВ «ВІКОТЕКС» з нормами ДСТУ, якими керується АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ». Крім того, на думку сторони захисту, детективом неналежно складено та вручено повідомлення про підозру, з грубим порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства.
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо поданої скарги, просив відмовити у її задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, слідчий суддя зазначає про таке.
Слідчими Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000818 від 16.05.2023.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
27.03.2024 у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження зазначеного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, згідно положень ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Так, факти, що підтверджують наявність достатніх доказів для підозри, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт «достатніх підстав (доказів)» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для здійснення повідомлення про підозру.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, сторона захисту вважає те, що повідомлення є необґрунтованим, оскільки формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність складу інкримінованого кримінального правопорушення, а у провадженні не існує доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру.
Слідчий суддя перевіряє обґрунтованість підозри, а саме стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчинені якого підозрюється особа, в тому числі зазначення часу і місця його вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру, але не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення у кримінальному провадженні № 42023000000000818 від 16.05.2023, відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при їх врученні дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження, слідчий суддя вбачає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення цієї скарги.
Керуючись статтями 2, 7, 276-278, 303, 304, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку статті 303 КПК України, на повідомлення про підозру від 27.03.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000000818, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2023 - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_6