Справа №760/3907/24
2/760/6317/24
08 жовтня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді Букіної О.М.
при секретарі -Кавун В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 .
Посилався на те, що 14 квітня 2023 року ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631579450.
Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші, передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі богові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від Банку інформації.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо надання відповідачу кредиту.
У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 291 562,87 грн.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС-Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
16.02.2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
01.03.2024 року до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали від 04.03.2024 року, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками, яку останній не отримав та конверт повернувся на адресу суду за закінченням встановленого терміну зберігання, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про не вручення поштового відправлення.
Відзиву на позов відповідач у встановленому законом порядку строк не надав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 02 лютого 2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс Банк») укладено кредитний договір шляхом підписання оферти та отримання акцепту пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №631579450, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
За умовами договору позичальник отримав кредит типу кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, найменування продукту «RED» у сумі 60 000,00 грн. зі сплатою 35,99 % річних, тип ставки - фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Підписанням оферти відповідач підтвердив, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; з нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; із інформацією, зазначеною в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі Інтернет.
Також, відносини між відповідачем та Банком, що не врегульовані Угодою, врегульовані договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід'ємною частиною угоди, копія публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
02 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, у якому, зокрема, передбачено строк договору, строк кредитування, мета отримання кредиту, процента ставка за користування кредитними коштами, порядок повернення кредиту, комісії тощо.
Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.
Згідно з наданих позивачем розрахунків заборгованість за договором 631579450 від 02 лютого 2021 року становить 291 562,87 грн.
Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було змінено найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк», про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
01 грудня 2022 Національний банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу 4 Положення про ліцензування вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», що підтверджено Витягом з державного реєстру банків.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ч. 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно ч. 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положенням ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч.1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом такого договору є споживче кредитування.
Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що угода про надання кредиту вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту на укладення угоди про надання кредиту та перерахування банком кредитних коштів та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань перед банком та закриття рахунку.
Своїм підписом відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту від 02 лютого 2021 року.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать, що з моменту підписання банком отриманого відповідачем акцепту, угода про надання кредиту №631579450 від 02 лютого 2021 року набула чинності, відповідач погодився з визначеними у оферті умовами кредитування, про що свідчить його особистий підпис.
Отже, 02 лютого 2021 року між «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
За ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням частини першої статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (частина друга статті 615 ЦК України).
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови зазначеного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим станом на день проведення розрахунку заборгованості - 17 липня 2023 року кредитна заборгованість складає 291 562,87 грн.
З огляду на вищенаведене, факт порушення відповідачем строків сплати чергових платежів надав позивачу право вимагати дострокового повернення тієї частини кредиту, що залишилася. Право ж вимоги щодо вже прострочених платежів обумовлено самим настанням строку їх сплати.
Будь-яких доказів виконання договірних зобов'язань у повному чи частковому обсязі відповідач не надав, розрахунок позивача не спростував.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 4 373,44 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість у розмірі 291 562,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) судовий збір у розмірі 4 373,44 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 08.10.2024 року.
Суддя: Букіна О.М.