Справа №760/6021/23
Провадження №2/760/5263/24
04 вересня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко М.І. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , в якому просить
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Панченко А.П., 02 жовтня 2020 року за реєстровим №646;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 54504970 від 09 жовтня 2020 року, приватний нотаріус Панченко А.П., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2011242980000;
- визнати право власності позивача на об'єкт нерухомого майна: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2011242980000.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2022 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Відповідно до ухвали від 30 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04 березня 2024 року, до того ж постановлено проводити підготовче засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року суд постановив підготовче засідання, призначене на 04 березня 2024 року о 09 год. 00 хв., провести в режимі відеоконференції за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костенко М.І. поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку розміщеного за посиланням: vkz.court.gov.ua.
Підготовче засідання, призначене на 04 березня 2024 року не відбулось у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне підготовче засідання було призначено на 18 квітня 2024 року.
Підготовче засідання, призначене на 18 квітня 2024 року не відбулося у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги та загрозою ракетних обстрілів у м. Києві.
У підготовче засідання, призначене на 15 травня 2024 року позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. За клопотанням третьої особи ОСОБА_3 підготовче засідання було відкладено на 04 вересня 2024 року.
У підготовче засідання, призначене на 04 вересня 2024 року позивач та його представник повторно не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Інші учасники справи в підготовче судове засідання також не з'явились, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з частиною п'ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відтак, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).
Також необхідно зазначити, що вищевказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
Таким чином, судом встановлено, що позивач та представник позивача - адвокат Костенко М.І. не з'явилися в підготовче засідання 15 травня 2024 року, а також повторно 04 вересня 2024 року.
Про дату, час місце розгляду справи 15 травня 2024 року та 04 вересня 2024 року були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку судової повістки-повідомлення до електронного кабінету від 08 травня 2024 року та від 15 травня 2024 року.
При цьому повістки позивачу направлялися через його представника - адвоката Костенко М.І. шляхом їх направлення до електронного кабінету, оскільки у позовній заяві представник вказувала адресу позивача для листування, яка є адресою її місцезнаходження, а в заяві від 09 лютого 2024 року адвокат зазначила, що позивач не знаходиться на території України.
12 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко М.І. подавала до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій вона просила провести судове засідання, призначене на 04 березня 2024 року о 09 год. 00 хв. та всі наступні судові засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року суд постановив підготовче засідання, призначене на 04 березня 2024 року о 09 год. 00 хв., провести в режимі відеоконференції за участі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костенко М.І. поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку розміщеного за посиланням: vkz.court.gov.ua. Указану ухвалу доставлено адвокату до електронного кабінету 15 лютого 2024 року.
Інших клопотань про проведення підготовчого зсідання в режимі відеоконференції від позивача чи його представника до суду не надходило.
Також у матеріалах справи відсутнє клопотання позивача чи його представника про розгляд справи без їх участі.
Як зазначено в ст.10 ЦПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що належним чином повідомлені позивач та його представник повторно не з'явилися у підготовче засідання та не повідомили про причини неявки, при цьому заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки розгляд справи без участі заявника не є можливим.
Керуючись статтями 10, 13, 128, 131, 158, 223, 257, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова