СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3894/24
пр. № 2/759/2407/24
30 вересня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора (03148, м. Київ, вул. Гната Юри,9) про встановлення факту,
І. Зміст позовних вимог.
У лютому 2024 р. представник позивача звернувся до суду з позовом про встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю більше 5-ти ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 з 30.07.2015р. з метою оформлення спадщини.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 19.05.1995 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського РУЮ в м.Києві в книзі реєстрації актів зроблено актовий запис №287. 04.12.2001 р. шлюб між позивачем та ОСОБА_6 був розірваний. Однак, вони не припиняли стосунки і починаючи з лютого 2008 р. почали проживати однією сім єю із померлим ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , вести спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обо вязки подружжя, тобто проживали однією сім єю, як чоловік та жінка. У теплий період позивач разом з покійним переїжджали до іхніх будинків АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 де займалися городництвом. Укладення шлюбу для позивача не було головним і вони постійно відкладали це питання.
18.08.2020р. позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у з вязку з тим, що нею не надані докази родинних, шлюбних чи інших відносин із спадкодавцем. Просить позов задовольнити.
ІІ. Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.03.2024р. відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 21.05.2024р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.
Преставник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
19.05.1995р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського району м.Києва, актовий запис № 287.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 - розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 25.09.2020 № 140/02-39 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 проживали без реєстрації протягом п'яти років разом весною, літом, осінню та інколи у зимовий період в житлових будинках за адресою: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .
Відповідно до довідки ОСББ «Європейський дім 9» ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 про те, що на початок функціонування ОСББ «Європейський дім 9» з 13.09.2017р, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і до дня смерті ОСОБА_6 фактично проживали однією сім'єю по АДРЕСА_4 .
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина.
Державним нотаріусом Дванадцятої державної нотаріальної контори повідомлено, що відсутня підстава для закликання до спадкування ОСОБА_2 , оскільки відсутнє рішення про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Разом із тим згідно зі ст. 74 СК якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Тобто при застосуванні ст. 74 СК слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Надані довідки виконавчого комітету Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області та ОСББ «Європейський дім 9» суд не приймає до уваги , оскільки не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.
Підтримання стосунків між жінкою та чоловіком після розірвання шлюбу не має характеру сімейних відносин, а отже, не може бути підставою для виникнення права на спадкування за законом.
Позивачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами її спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, оскільки не доведено наявності між цими особами дійсно відносин, які носили характер сімейних, що вони були пов'язані спільним веденням господарства та мали взаємні права і обов'язки.
Крім того, факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем та її представником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання позивача та померлого - ОСОБА_6 як чоловіка та жінки, тобто наявність сім'ї, у період з 30.07.2015р. матеріали справи не містять, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3,21, 36, 74 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 247, 259, 263, 264-265, 273, 280,354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора про встановлення факту - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко