СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5692/24
ун. № 759/17107/24
21 серпня 2024 року м. Київ
Слідча суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором у кримінальному проваджені ОСОБА_3 та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2022 за № 62022100130000792, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дунайварош Угорщина, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором у кримінальному проваджені ОСОБА_3 та подане в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2022 за № 62022100130000792, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дане клопотання обґрунтовано тим, що СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100130000792 від 24.10.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що вимогами ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Вимоги ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовій обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено та який діє по теперішній час.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 6 грудня 1991 року та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_1 .
01.03.2022 ОСОБА_5 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу під час мобілізації до лав Збройних Сил України - ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.03.2022 №7 громадянина ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення, із присвоєнням первинного військового звання «РЕКРУТ».
23.04.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № НОМЕР_4 , військовослужбовці, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , та призначені на посади, поставлені на всі види забезпечення. Солдата ОСОБА_5 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 10.04.2022 №10-РС на посаду кулеметника 3 відділення 3 взводу 4-ої стрілецької роти, вос-НОМЕР_6, шпк - солдат, який прибув із військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , з 23 квітня 2022 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , відповідно до вимог ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, солдат ОСОБА_5 в умовах воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 16,127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників), без поважних причин, в умовах воєнного стану, 31.08.2022 у вечірній час самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_3 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби до 16.01.2023, тобто до моменту його виключення зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №16 від 16.01.2023 року.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчинене у в умовах воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
09.08.2024 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та направлено за місцем реєстрації підозрюваного у спосіб передбачений ст. 135, 136 КПК України для вручення повідомлень.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: актом службового розслідування; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з витягу наданого Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.03.2023 перетнув державний кордон України у пункту пропуску «Устилуг» в напряму «Виїзд», після чого на територію України не повертався.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування.
14.08.2024 підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в міжнародний розшук.
Підставою для застосування запобіжного заходу згідно зі ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу, у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням вимог ст. 183, 193 КПК України, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, ОСОБА_5 на переконання сторони обвинувачення слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З огляду на вказане, обрання підозрюваному інших, більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі не зможе запобігти зазначеним ризикам. Також стороною обвинувачення враховано вік підозрюваного та його стан здоров'я, так як останній являється військовослужбовцем та придатний до служби, що дає йому змогу утримуватись під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав у ньому зазначених.
У судове засідання підозрюваний ОСОБА_5 не прибув.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Враховуючи викладене, слідча суддя вважає можливим здійснювати розгляд клопотання за відсутності підозрюваного ОСОБА_5 .
Вислухавши думку прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідча суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладення на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні встановлено, що СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2022 за № 62022100130000792, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. (а. 6).
09.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а. 48-50).
09.08.2024 ОСОБА_7 , як найближчому родичу, поштовим зв'язком було направлено повідомлення про підозру ОСОБА_5 (а. 51, 52).
Також, 13.08.2024 у газеті «Урядовий кур'єр» було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 (а. 54, 55-56).
Відповідно до інформації отриманої від Державної прикордонної служби України, лист № 19-33931/18/24-Вих від 16.05.2024, ОСОБА_5 перетнув державний кордон України 25.03.2023 та з того часу на території України не перебував та не перебуває (а. 40).
Постановою слідчого від 14.08.2024 ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук (а. 57-58).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчою суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду. Отже, на початковій стадії розслідування слідча суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: довідкою про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 солдатом ОСОБА_5 від 01.09.2022 № 3691; актом № 2969/173 службового розслідування № 2969 від 28.09.2022; наказом командира військової частини НОМЕР_3 № 12/2022/1 від 01.09.2022; рапортом начальника групи персоналу в/ч НОМЕР_3 від 31.08.2022; службовою характеристикою стосовно солдата ОСОБА_5 ; рапортом від 28.09.2022; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 148 від 31.08.2022, № 16 від 16.01.2023, № 184 від 04.10.2022, № 44 від 26.05.2022, № 11 від 23.04.2022; протоколами допитів свідків від 17.05.2024; довідкою № 1/643 від 14.08.12; приписом стосовно солдата ОСОБА_5 від 22.04.2022 № 97/22/04/1; інформацією з ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно перетину державного кордону ОСОБА_5 від 16.05.2024 № 19-33931/18/24-Вих; інформацією про перетин держаного кордону ОСОБА_5 з підтверджуючими документами від 18.07.2024 № 02.3/1733-24 - вих.; відповіддю на запит Волинської митниці від 15.07.2024 №108250-2024; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 09.08.2024; підтверджуючими документами про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_5 поштовим зв'язком; витягом з газети «Урядовий кур'єр» про повідомлення підозри ОСОБА_8 ; постановою про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_8 від 14.08.2024; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності (а. 13, 15-16, 17, 18, 19, 20, 21, 24-25, 26-27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35-36, 37, 38, 40, 42,43-44, 46, 48-50, 50-53, 55-56, 57-58).
Враховуючи, що слідча суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
За таких обставин, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідча суддя дійшла до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідча суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідча суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Так, щодо переховування ОСОБА_5 від правосуддя та перешкоджання встановленню істини у провадженні свідчить те, що останній відповідно до інформації з Державної прикордонної служби України 25.03.2023 виїхав за межі України та на територію України не повертався.
Слідча суддя відповідно до положень ст. 178 КПК України враховує те, що обставин, які б свідчили про те, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 перешкоджає обранню стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у матеріалах клопотання відсутні. Останній раніше не судимий, тривалий час знаходиться за кордоном України.
Так, слідча суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років позбавлення волі.
При цьому, слідча суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.
За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочинів є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя дійшла до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
Разом з цим, у межах цього кримінального провадження слідча суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК. До того ж, КПК визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.
Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК слідча суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,
Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дунайварош Угорщина, громадянину України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголосити о 13 год. 00 хв. 23.08.2024 року.
Слідча суддя ОСОБА_1