Справа № 758/10728/24
24 вересня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали які, надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААЛ №967415 від 03.08.2024, складеним відносно ОСОБА_1 , останній 03.08.2024 о 12 год. 55 хв., керуючи автомобілем «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Вишгородська, буд. 19 у
м. Києві, всупереч вимогам пунктів 10.3, 2.3д Правил дорожнього руху України під час перестроювання з правої смуги в ліву не надав дорогу службовому транспортному засобу, д.н.з. НОМЕР_2 (синього кольору), який рухався в попутному напрямку по лівій смузі, на яку мав намір перестроїтись водій ОСОБА_1 , чим створив аварійну обстановку та змусив водія ОСОБА_2 різко змінити швидкість та напрямок руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотання про відкладення розгляду справи чи будь-які інші заяви та клопотання від нього не надходили.
У відповідності до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд також враховує положення ч.1 ст. 277 КУпАП, згідно з якими справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а також те, що в силу вимог ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не є обов'язковою.
Крім того, судом у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховуються положення
ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, відповідно до якої кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
При цьому, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Частиною 5 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частинами першою-четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Отже, для притягнення особи до відповідальності за частиною 5 статті 122 КУпАП, зокрема, необхідно встановити порушення особою будь-якої із частин 1-4 статті 122 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №967415 від 03.08.2024 зазначено про те, що ОСОБА_1 під час перестроювання з правої смуги в ліву не надав дорогу службовому транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку по лівій смузі, на яку мав намір перестроїтись водій ОСОБА_1 , чим спричинив створення аварійної обстановки, примусив водія ОСОБА_2 різко змінити швидкість та напрямок руху, у зв'язку із чим його дії кваліфіковано за ч.5 ст.122 КУпАП.
Окрім, протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи також містять посвідчення водія в електронній формі та компакт-диск із відеофайлом.
Проте, в наданих суду матеріалах немає доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 будь-якого з правопорушень передбачених ч.ч. 1-4 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу дало б можливість кваліфікувати його дії за ч.5 ст.122 КУпАП.
Частина 3 ст. 122 передбачає відповідальність, зокрема, за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями.
Якщо поліцейський, який склав протокол, мав на увазі саме цю норму КУпАП, то в протоколі повинно було бути зазначено про рух транспортного засобу з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, а також доведено це належними та допустимими доказами.
Проте, доказів викладеного в матеріалах справи немає. З матеріалів протоколу вбачається, що водій не надав дорогу транспортному засобу з синіми номерними знаками, що не відповідає об'єктивні стороні правопорушення передбаченого ст. 122 КУпАП. З долученого відеофайлу неможливо встановити обставини вчиненого правопорушення, оскільки відеозапис починається з моменту складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічне положення закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 139, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя О.О. Ковбасюк