Справа № 127/26061/24
Провадження № 2/127/3703/24
08 жовтня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб вмісті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 7 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №105667, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №2014899467, укладеним 2 березня 2017 року між позивачкою та ПАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги № 20/03/18 від 20 березня 2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги № 20/01/20-5 від 20 січня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія управління активами», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору факторингу №20/ФК від 9 липня 2020 року є ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору факторингу №250521-ФК від 25 травня 2021 року є ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс». На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О. В. 13 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження. Позивач зазначає, що кредитна заборгованість не є безспірною, оскільки відповідно до кредитного договору №2014899467 від 2 березня 2017 року, укладеного між позивачем та «ОТП Банк» тіло кредиту становить 6868,86 грн, а у виконавчому написі зазначено, що тіло кредиту, яке підлягає стягненню, становить 8793,34 грн, що не відповідає умовам кредитного договору та ставить під сумнів розмір нарахованих відсотків, комісії та штрафних санкцій. При цьому, виконавчий напис вчинений за відсутності документів, які б підтверджували безспірність заборгованості позивача. Також, позивач вказує на порушення строків вчинення виконавчого напису. За таких обставин просить визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 серпня 2024 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, а також залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М. та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В.
6 вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» через систему «Електронний суд» подало відзив на позовну заяву, в якому позов визнало. При цьому просило урахувати його заяву щодо можливих витрат на правничу допомогу та вважає, що вони можуть становити не більше 1000,00 грн, а також повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору сплаченого при поданні позову, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 142 ЦК України.
Треті особи своїх пояснень не надали.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено, що 7 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М., вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №105667, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2014899467 від 2 березня 2017 року, укладеним нею з ПАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги № 20/03/18 від 20 березня 2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення права вимоги № 20/01/20-5 від 20 січня 2020 року є ТОВ «Фінансова компанія управління активами», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору факторингу №20/ФК від 9 липня 2020 року є ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору факторингу №250521-ФК від 25 травня 2021 року є ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» за період з 25 травня 2021 року по 03 червня 2021 року на загальну суму 11137,70 грн, з яких: 8793,34 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1594,36 грн - заборгованість за відсотками та комісією, 700,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями, 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису.
На підставі зазначеного виконавчого напису 13 серпня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О. В. відкрито виконавче провадження №66508099.
Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічна норма закріплена і у п.3.1, 3.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі №201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі №285/2975/16 (провадження № 61-31641св18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Однак, розмір боргових зобов'язань позивача перед ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», який визначений у виконавчому написі нотаріуса, в сумі 11137,70 грн не є безспірним.
Як установлено судом підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису став договір про надання споживчого кредиту №2014899467, укладений 2 березня 2017 року між позивачкою та ПАТ «ОТП Банк».
Відповідно до умов кредитного договору №2014899467 від 2 березня 2017 року загальна сума отриманого кредиту становить 6868,86 грн, тобто тіло кредиту за вказаним кредитним договором становить 6868,86 грн.
Згідно оспорюваного виконавчого напису заборгованість за тілом кредиту становить 8793,34 грн, що суперечить умовам кредитного договору №2014899467 від 2 березня 2017 року. Вказані обставини також визнаються відповідачем з огляду на визнання остатнім позовних вимог.
Крім того, з умов договору слідує, що проценти за користування кредиту нараховуються щоденно на фактичну суму непогашених кредитних коштів за фактичний час користування такими коштами, однак враховуючи те, що розмір тіла кредиту, зазначений у виконавчому написі, не відповідає умовам договору, тому розмір відсотків не є безспірним.
Також, сума заборгованості, яка зазначена у оспорюваному виконавчому написі нарахована за період з 25 травня 2021 року по 03 червня 2021 року, натомість кредитний договір був укладений строком на 12 місяців, тобто до 02 березня 2018 року. Таким чином, нарахування відсотків, комісії та штрафних санкцій здійснювалось після закінчення строку дії кредитного договору.
Суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця у вказаних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 06 лютого 2019 року в справі №175/4753/15-ц Верховний Суд висловив правову позицію, що вимоги банку про стягнення процентів та пені після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Вказані обставини свідчать про те, що сума, яка визначена у виконавчому написі та підлягає стягненню з ОСОБА_1 , не є безспірною.
Крім того, слід зауважити, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов'язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2019 року в справі №916/3006/17, здійснюючи тлумачення частини другої статті 88 Закону України «Про нотаріат», дійшла висновку, що строк вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Як установлено судом кредитний договір був укладений строк на 12 місяців з 2 березня 2017 року по 2 березня 2018 року, а виконавчий напис вчинений 7 червня 2021 року.
Тобто, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотриманням стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання заяви про вчинення виконавчого напису з часу настання права на звернення з вимогами з урахуванням графіка платежів та Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чим порушені норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
За таких обставин у приватного нотаріуса об'єктивно були відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом видачі виконавчого напису.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вказаний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позов - задоволенню.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст.141, 142 ЦПК України.
Враховуючи визнання відповідачем позову відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, а інші 50 відсотків судового збору, що сплачені позивачем при зверненні до суду з даним позовом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Що стосується заяви відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу, то наразі вона не підлягає розгляду, зважаючи, що позивач вимог про стягнення правничої допомоги не заявляв.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 7 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №105667, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2014899467 від 2 березня 2017 року в загальній сумі 11137,70 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 коп.) судового збору, сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції №970610380 від 6 червня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2.
Суддя: