Номер провадження 1-кс/754/2782/24
Справа № 754/14198/24
Іменем України
08 жовтня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному №12024100030002538 від 07.10.2024, про арешт майна,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 08.10.2024 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, яке було виявлено та вилучено 07.10.2024 в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 .
Клопотання подане слідчим в рамках кримінального провадження №12024100030002538 від 07.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Вивчивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100030002538 від 07.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.10.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , під час виконання інспектором сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Деснянського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 службових обов'язків, умисно наніс останньому удар в область голови, внаслідок чого ОСОБА_6 було заподіяно тілесних ушкоджень у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв та саден м'яких тканин обличчя та волосяної частини голови, згідно медичних довідок лікаря КНП «КМКЛ ШМД» №№ 8029, 8027 від 07.10.2024.
В подальшому у період з 09:56 год. по 11:47 год. 07.10.2024 слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_1 , у якій останній проживає на підставі договору оренди від 11.01.2024, яка згідно інформаційної довідки від 07.10.2024 №398095683 на праві приватної власності від 25.04.2024 зареєстрована на підставі права на спадщину серія та номер:1-307 від 25.04.2024 за ОСОБА_8 , під час якого було встановлено місцезнаходження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який переховувався від працівників поліції у вказаній квартирі.
В ході обшуку за вищевказаною адресою вилучено:
- паперове упакування з-під мобільного телефону, марки Redmi 9 T, SN НОМЕР_1 з imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ RIC22823454;
- мобільний телефон, марки Redmi, чорного кольору, моделі M2010J19SY у чохлі прозорого кольору, який було поміщено до спеціального пакету НПУ ICR0099662.
Після чого, 07.10.2024 об 11:47 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України.
07.10.2024 вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024100030002538 від 07.10.2024.
Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ст. 237 ч. 7 КПК України).
Положенням ст. 167 ч.1 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 168 ч. 2 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що з метою забезпечення збереження речових доказів на час проведення досудового розслідування просить накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 07.10.2024 в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- паперове упакування з-під мобільного телефону, марки Redmi 9 T, SN НОМЕР_1 з imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ RIC22823454;
- мобільний телефон, марки Redmi, чорного кольору, моделі M2010J19SY у чохлі прозорого кольору, який було поміщено до спеціального пакету НПУ ICR0099662.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №12024100030002538 від 07.10.2024 у виді накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено, під час проведеного обшуку квартири АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, в кримінальному провадженні №12024100030002538 від 07.10.2024, на майно, яке було виявлено та вилучено в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , а саме:
- паперове упакування з-під мобільного телефону, марки Redmi 9 T, SN НОМЕР_1 з imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , яке поміщено до спеціального пакету НПУ RIC22823454;
- мобільний телефон, марки Redmi, чорного кольору, моделі M2010J19SY у чохлі прозорого кольору, який було поміщено до спеціального пакету НПУ ICR0099662.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1