Справа № 127/22416/24
Провадження № 2/127/3186/24
(ЗАОЧНЕ)
08.10.2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Поливаній Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року в розмірі 28372,66 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 вересня 2021 року між ТОВ «Вендор-Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №ВН23-01567, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 6000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 9,1% від суми наданого кредиту за кожні 14 днів, строком до 15.07.2022. Товариство свої зобов'язання щодо видачі кредитних коштів виконало належним чином, що підтверджується видатковим касовим ордером від 24 вересня 2021 року.
05 вересня 2022 року між ТОВ «Вендор-Фінанс» та ТОВ «Кредит Готівкою» було укладено договір факторингу №1-09Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Вендор-Фінанс» відступило належне йому право вимоги до боржників, зазначених у реєстрах прав вимоги, в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року. В свою чергу ТОВ «Кредит Готівкою» на підставі договору відступлення права вимоги №12122023 від 12 грудня 2023 року відступило право вимоги ТОВ Фінансова компанія «Гефест», зокрема і за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем.
Згідно з договором №13122023/1 про відступлення права вимоги від 13 грудня 2023 року ТОВ Фінансова компанія «Гефест» відступило право вимоги за кредитними договорами ОСОБА_1 , в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем. Позивач вказує, що відповідачка не виконала умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 01 червня 2024 року виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 28372,66 грн, з яких: 4405,56 грн. - тіло кредиту; 23967,10 грн. - відсотки за користування кредитними коштами. Вказана сума заборгованості не погашена ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача, його вимога про погашення боргу залишена без реагування. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача вказаної заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року в розмірі 28372,66 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак від його представника - адвоката Сауляка Є.В. надійшла заява, в якій останній просив розгляд справи провести в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 вересня 2021 року між ТОВ «Вендор-Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №ВН23-01567, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти в сумі 6000,00 грн зі сплатою відсотків у розмірі 9,1% від суми наданого кредиту за кожні 14 днів. Кредитні кошти надані строком на 21 період по 14 днів, а саме з 24 вересня 2021 року по 15 липня 2022 року. Днем кінцевого повернення кредиту є 15 липня 2022 року.
Згідно з п.п. 2.2 договору, позичальник отримує готівкові кошти через каси кредитора або шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок, який вказує позичальник при оформленні договору. Датою видачі кредиту є дата перерахування коштів з поточного рахунку кредитора на рахунок або через платіжні системи позичальнику або фактичного отримання ним готівкових коштів в касі відділення кредитора.
Факт отримання позичальником кредитних коштів у розмірі 6000,00 грн підтверджується видатковим касовим ордером від 24 вересня 2021 року.
Відповідно до п. 1.7, 1.8 договору, кредитні кошти та нараховані проценти за користування ними, позичальник зобов'язувався повернути в касу або на рахунок кредитора (в т.ч. через термінальну мережу), відповідно до «Графіку внесків за Договором», що є додатком №1 до цього договору, єдиним платежем, який включає в себе розмір отриманих кредитних коштів та нарахованих процентів. Сторони погодили, що при розрахунку графіку внесків за цим договором та розміру єдиного платежу використовується ануїтетний спосіб погашення кредиту, що передбачає погашення рівними платежами.
Проценти за користування кредитними коштами нараховуються кредитором на фактичний залишок заборгованості кредитних коштів відповідно до ставки, про яку вказано в п. 1.6 цього договору. При розрахунку враховується день надання та не враховується день повернення. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів користування кредитом, а кількість днів у році приймається як 360 днів (п. 2.6 договору).
В разі несвоєчасної сплати позичальником «єдиного платежу» більше ніж 6 день від дати, визначеної в Графіку внесків за договором позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 50 грн за кожен факт порушення умов договору (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 2.7 договору, у разі неповернення кредиту (повністю або частково) після закінчення строку користування кредитом, кредитор має право продовжити нарахування процентів за користування коштами у розмірі встановленому п. 1.6 договору, аж до моменту повного фактичного погашення кредиту. У разі якщо прострочення кінцевого строку повернення кредиту триває більше 30 календарних днів, кредитор залишає за собою право у будь-який час, без необхідності додаткового повідомлення позичальника припинити нарахування процентів за простроченим кредитом.
05 вересня 2022 року між ТОВ «Вендор-Фінанс» та ТОВ «Кредит Готівкою» було укладено договір факторингу №1-09Ф, відповідно до якого ТОВ «Вендор-Фінанс» відступило ТОВ «Кредит Готівкою» право вимоги за кредитними договорами, зазначеними у відповідних реєстрах прав вимоги, в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року, укладеним з ОСОБА_2 .
В свою чергу ТОВ «Кредит Готівкою» на підставі договору відступлення права вимоги №12122023 від 12 грудня 2023 року відступило право вимоги ТОВ Фінансова компанія «Гефест», зокрема і за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем.
Згідно з договором №13122023/1 про відступлення права вимоги від 13 грудня 2023 року ТОВ Фінансова компанія «Гефест» відступило право вимоги за кредитними договорами ОСОБА_1 , в тому числі і за договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24 вересня 2021 року, укладеним з відповідачем.
Позивач вказує, що відповідачка не виконала умови кредитного договору у зв'язку з чим станом на 01 червня 2024 року виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 28372,66 грн, з яких: 4405,56 грн. - тіло кредиту; 23967,10 грн. - відсотки за користування кредитними коштами.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача станом на 01 червня 2024 року виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 28372,66 грн, з яких: 4405,56 грн. - тіло кредиту; 23967,10 грн. - відсотки за користування кредитними коштами
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
Як вбачається з встановлених обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.
Отже, фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, зокрема, за кредитним договором, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
Такий висновок суду співпадає з правовою позицією про застосування норм права щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16, від 31.10.2018 у справі №465/646/11 та від 10.11.2020 у справі №638/22396/14-ц, від 08.08.2023 року у справі №910/8115/19, від 08.11.2023 у справі №206/4841/20, які враховуються судом при вирішенні даної справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що договір відступлення права вимоги від 13.12.2023, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та позивачем ОСОБА_1 , не може бути підставою для правонаступництва позивачем прав кредитора у зобов'язанні щодо відповідача ОСОБА_2 за Договором про надання фінансового кредиту №ВН23-01567 від 24.09.2021, оскільки у зобов'язаннях, які виникли на підставі кредитного договору, кредитором може бути лише спеціальний суб'єкт - банк або інша фінансова установа, та враховуючи, що інших підстав для виникнення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві не наведено, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 512, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-282, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: