Номер провадження 3/754/4405/24
Справа №754/10958/24
Іменем України
08 жовтня 2024 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
01.08.2024 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 липня 2024 року серії ААД №968779, 19 липня 2024 року о 15 годині 00 хвилин в м. Києві по пр. Берестейському, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Шкода, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не впевнилась що це буде безпечним та допустила зіткнення з автомобілем Сузукі, державний номерний знак НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.п. 2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Бігунець І.М. зазначила, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, оскільки її автомобіль перебував у нерухомому стані, що підтверджується матеріалами, які були надані суду, на підставі чого просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона рухалась на своєму автомобілі Броварським проспектом в сторону виїзду з міста Києва, їхала до міста Чернігова. Біля станції метро «Лісова», на узбіччі, зупинилась, оскільки хотіла взяти пасажира. Зупинившись на узбіччі, чекала пасажирів. Приблизно через три хвилини відчула гучний удар в ліву передню частину свого автомобіля. Зазначила, що в своїх поясненнях, які надавались працівникам поліції, вона наголошувала на тому, що її автомобіль не рухався, а стояв на узбіччі, без порушень правил дорожнього руху. Вважає, що в її діях немає складу правопорушення, оскільки її автомобіль стояв в нерухомому стані з вимкненим двигуном, а причиною ДТП стали дії водія автомобіля Suzuki, оскільки він під час перестроювання праворуч допустив зіткнення з її автомобілем, який перебував в нерухомому стані.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 19 липня 2024 року, приблизно о 15 годині, він рухався на своєму автомобілі в середній смузі руху в сторону виїзду з міста Києва, біля станції метро «Лісова» побачив припаркований автомобіль Skoda Octavia. Буквально за хвилину автомобіль Suzuki, який рухався в крайній правій смузі руху увімкнув правий покажчик повороту та різко повернув праворуч до бровки тротуару. В цей момент побачив, що водій автомобіля Suzuki, не вибрав безпечний інтервал та дистанцію та в'їхав своїм правим переднім крилом у ліве переднє крило автомобіля Skoda Octavia, який перебував в нерухомому стані.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено висновок експерта №2024-1909 від 20.09.2024 року, наданий захисником, відповідно до якого пошкодження на автомобілях Suzuki та Skoda могли утворитися при перебуванні автомобіля Skoda в нерухомому стані. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Skoda ОСОБА_1 відповідно до вимог Правил дорожнього руху не регламентуються через перебування її в аварійній обстановці. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Skoda ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей технічного характеру вимогам Правил дорожнього руху, в тому числі й вимогам п.п. 2.3б, 10.1 та 10.3 цих же Правил, які перебували б в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, через перебування її в аварійній обстановці. В даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій автомобіля Suzuki ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 13.1 та 10.1 Правил дорожнього руху. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Suzuki ОСОБА_4 вбачаються невідповідності технічного характеру вимогам п.п. 13.1 та 10.1 Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, з причин наведених в дослідницькій частині висновку. З технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди були невідповідності дій водія автомобіля Suzuki ОСОБА_4 вимогам п.п. 13.1 та 10.1 Правил дорожнього руху, з причин наведених в дослідницькій частині висновку.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено фотоматеріали з місця пригоди, надані захисником, з яких вбачається, що автомобіль Skoda стоїть біля узбіччя, а його передні колеса вивернуті в бік узбіччя, тобто вправо. Автомобіль Suzuki знаходиться зліва від автомобіля Skoda, зіткненим із ним своєю правою передньою частиною у передню ліву частину автомобіля Skoda. Тобто обстановка на місці ДТП свідчить про те, що автомобіль Skoda не міг від'їжджати від узбіччя дороги вліво, натомість водій Suzuki, здійснюючи маневр, не переконався в його безпечності і не помітив перешкоду справа.
Суд, вислухавши захисника, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та свідка, дослідивши матеріали справи, а також матеріали надані стороною захисту, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.п. 2.3б, 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Як вбачається зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, яка є об'єктивним доказом, оскільки підписана без будь яких зауважень учасниками пригоди та поліцейським, автомобіль Skoda, державний номерний знак НОМЕР_1 , стоїть біля узбіччя, а автомобіль Suzuki стоїть зліва від автомобіля Skoda зіштовхнувшись своєю правою передньою частиною із лівою передньою частиною зазначеного автомобіля.
Відповідно до письмових пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_4 , 19 липня 2024 року о 15 годині 00 хвилин він рухався на автомобілі Suzuki в місті Києві по пр. Броварському зі сторони метро Чернігівська в сторону метро Лісова, включив правий поворот, після чого отримав удар з правої сторони від автомобіля Skoda, який пошкодив праву сторону його автомобіля та звернув вправо для паркування.
Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини дорожньо-транспортної пригоди, механізм утворення механічних пошкоджень та їх локалізацію згідно схеми ДТП, пояснення надані учасниками судового розгляду, фото та висновок експерта, надані в суді, письмові пояснення ОСОБА_5 , приходжу до висновку, що на момент зіткнення водійка ОСОБА_1 перебувала у автомобілі Skoda, який знаходився в нерухомому стані біля узбіччя, не змінюючи напрямку руху, а отже, не передбачала наслідків, які настали, і не могла їх передбачити.
Відносно ОСОБА_1 складений протокол за порушення п.п. 2.3Б, 10.1 Правил дорожнього руху України, а саме: водій, керуючи транспортним засобом, перед початком руху не впевнилась, що це буде безпечним та допустила зіткнення з автомобілем Сузукі, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Однак, при судовому розгляді справи не встановлено будь-яких порушень зазначених пунктів Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , про які вказано у протоколі.
Письмові пояснення ОСОБА_6 про те, що водій автомобіля Skoda ОСОБА_1 скоїла зіткнення з його автомобілем, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та повністю спростовують схемою ДТП, фото з місця з ДТП, поясненнями свідка та висновком експерта, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки в суді не було встановлено порушень водієм автомобіля Skoda ОСОБА_1 п.п. 2.3Б, 10.1 Правил дорожнього руху України, провадження по притягненню до адміністративної відповідальності останньої за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, та виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 124, п.1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: О.Л. Банах