Справа № 127/21518/24
Провадження № 2/127/3059/24
(ЗАОЧНЕ)
08.10.2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В.В.,
при секретарі Бойчук Я.П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.12.2014 р. сторони зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №3202.
За час спільного проживання у сторін спільних дітей немає.
Позивач зазначає, що причиною звернення до суду із даним позовом є те, що сторони разом не проживають, оскільки після початку військової агресії рф проти України, відповідач в вересні виїхала з України в рф та повертатися і проживати в Україні не бажає. З лютого 2022 року між сторонами різні погляди на сімейне життя, місце проживання та взаємні обов'язки. Вони не здатні спільно проживати, підтримувати нормальну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги та мають різні погляди відносно країни агресора рф. Подружні відносини між ними припинились та станом на день подання позовної заяви позивач та відповідач проживають в різних країнах, ведення спільного господарства припинено. На примирення позивач не згоден, а відповідачка підтримує розірвання шлюбу з політичних мотивів. У сторін різне ставлення до місця та країни спільного проживання, сімейних цінностей та сімейних відносин, тому на переконання позивача, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, оскільки вже давно втрачені всі почуття, домашнє господарство не ведеться
Ухвалою суду від 12.07.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача - адвокат Хомишин М.А., надав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності та зазначив, що позов підтримують у повному обсязі, не заперечують щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи завчасно повідомлялася шляхом направлення судових повісток та через оголошення на офіційному веб порталі судової влади. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надала. Про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом достовірно встановлено, що 05.12.2014 р. сторони зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №3202.
За час спільного проживання у сторін дітей немає.
Сімейне життя між сторонами не склалось, шлюб існує формально, сторони спільного господарства не ведуть, а тому подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду (ВС/КЦС, № 761/33261/16-ц, 26.11.18).
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Примушування до збереження шлюбних відносин не допускається.
Відповідно до ст.ст.105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення для справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.110, 112, 113, 115 СК України, ст. ст. 2, 7, 12, 89, 141, 209, 247, 244, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.12.2014 р. у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №3202.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 1 211,20 гривень.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його складення апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 08.10.2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: