Номер провадження 2/754/4653/24
Справа №754/9543/24
Іменем України
07 жовтня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 та стягувати на її користь на утримання сина аліменти. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що у шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати разом із Позивачкою. Спільне життя продовж останнього часу у сторін поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб, сім'ю. На даний момент та продовж останнього часу, ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено. Примирення та подальше сімейне проживання між ними неможливе, воно не відповідає їх інтересам. Також, позивач просить стягувати із Відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі 6 000 грн. щомісячно, оскільки вважає, що сторони мають однаково матеріально забезпечувати дитину.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2024 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано позивачці термін для усунення недоліків.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.08.2024 відкрито провадження в справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).
04.10.2024 на адресу суду від позивачки ОСОБА_3 надійшла заява в якій вона підтримує вимоги позову в повному обсязі.
04.10.2024 року від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява у якій визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрували шлюб 14 червня 2013 року, місце реєстрації - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 428. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 ».
Відж даного шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується засвідченою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від18.08.2022.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного Кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Аналізуючи зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами підлягає розірванню, а позов у цій частині підлягає задоволенню, так як у сторін відсутнє взаєморозуміння та повага, розходження поглядів на сімейні відносини та життєві цінності.
Щодо вимог позову про стягнення аліментів суд зазначає наступне.
Зі змісту позову вбачається, що сторони проживають окремо, дитина проживає разом з матір'ю та на її утриманні.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
За відсутності домовленості між батьками щодо способів виконання обов'язку утримувати дитину (частина перша статті 181 СК України), передбачене законом право отримання аліментів на дитину одним із подружжя, не залежить від того перебувають батьки дитини у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.
Наявність у відповідача стягнень по аліментам, інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, судом не встановлено.
В матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази наявності у відповідача рухомого чи нерухомого майна.
Відповідачем подано до суду заяву про визнання позовних вимог позивачки у повному обсязі.
При визначенні розміру аліментів, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Враховуючи те, що позивач утримує дитину, займається її вихованням та доглядом, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль, суд вважає, що позов у частині стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 6 000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вказаний розмір аліментів з врахуванням рівного обов'язку обох батьків на утримання та виховання дитини буде відповідати інтересам та потребам сина.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір в сумі 1 211,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу. Крім того, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн. на користь держави за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 14 червня 2013 року Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 428, - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 6 000,00 грн. (шість тисяч), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.07.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2024 року.
Суддя О.М. Панченко