ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19441/24
провадження № 1-кс/753/2848/24
"04" жовтня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, який у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одруженого, працюючого ФОП ОСОБА_5 (зі слів), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-
04.10.2024 слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04.10.2024 для розгляду справи визначено суд у складі слідчого судді ОСОБА_1 . Фактично справу було передано судді 04.10.2024.
Клопотання обгрунтовано тим, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12023100020002382 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , визначивши незаконне вирощування, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, розробив план збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс.
Так, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи за адресою проживання, використовуючи «гроубокс» для вирощування рослин, виростив та висушив невстановлену досудовим розслідуванням кількість наркотичного засобу - канабіс, який став зберігати з метою подальшого збуту.
В подальшому, 02.10.2024 в період часу з 10 год. 01 хв. по 13 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку житлової квартири, серед іншого, було виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом канабіс, масою 48,79 г., яку ОСОБА_5 умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, виготовив та зберігав, з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
02.10.2024 о 13 год. 55 хв. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
03.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так, як підозрюваний усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду, окрім того, підозрюваний має місце реєстрації в іншій області;
- вчиняти нові злочини, оскільки не виключено слідством, що підозрюваний може визначити збут наркотичного засобу, як джерело доходу;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою, а інші, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Захисник підозрюваного заперечив щодо задоволення клопотання, посилався на відсутність доказів існування ризиків, наведених прокурором. Крім того, захисник стверджував про відсутність намірів у підозрюваного вчиняти інші злочини чи переховуватись від слідства, впливати в будь-яких спосіб на свідків у кримінальному провадженні. Просив врахувати дані про особу підозрюваного, відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту в нічний час доби.
Підозрюваний в судовому засіданні повідомив суду, що вживає наркотичні засоби, однак не має жодного відношення до їх збуту. Зазначив, що він є фізичною-особою підприємцем, має офіційний дохід, соціальні зв'язки, вищу освіту, зареєстроване місце проживання. Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши копії матеріалів клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.
В провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100020002382, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
02.10.2024 о 16 год. 15 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 03.10.2024 о 13 год. 30 хв. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_5 у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу з метою збуту підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, а саме: у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних систем від 31.10.2023; у протоколі обшуку від 02.10.2024; у протоколі затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 02.10.2024; у протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 02.10.2024; у протоколі огляду мобільного телефону марки Xiaomi Redmi Note 9 Pro від 02.10.2024; у висновку експерта від 03.10.2024.
Оцінюючи докази, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що на час розгляду клопотання підозру можна вважати обґрунтованою.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
ОСОБА_5 має постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира також належить йому на праві спільної часткової власності у розмірі 1/2 частки. Оцінюючи доводи підозрюваного щодо відсутності намірів переховування від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає, що ризик втечі останнього є маловірогідним і необхідність в утриманні останнього під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що доводи захисника щодо відсутності даного ризику та його ступеня є цілком обґрунтованими.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
З урахуванням особи підозрюваного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має вищу освіту, працевлаштований, відсутності даних, які б негативно характеризували підозрюваного, зокрема по місцю проживання, відсутності даних про законне джерело доходу, слідчий суддя вважає, що у даному випадку небезпека вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень має місце, однак такий ризик не є явним, а запобіжний захід у виді тримання під вартою, в світлі обставин справи, необхідним для забезпечення підозрюваним виконання процесуальних обов'язків.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів та уникнення кримінальної відповідальності, може бути визнано на даній стадії процесу (Jarzynski проти Польщі, § 43), в разі наявності відповідних обставин.
Враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , а також обставини вчиненого, які зазначені у підозрі, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик може мати місце.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Прокурором не доведено, що має місце такий надзвичайний ступінь ризиків, які б виправдовували застосування найсуворішого запобіжного заходу, а інші найменш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відтак за результатами оцінки сукупності встановлених обставин слідчий суддя вбачає підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за місцем проживання підозрюваного у м. Києві з покладенням обов'язків протягом двох місяців прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження, утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяця.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22-00 год. до 06-00 год., за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища.
Зобов'язати ОСОБА_5 протягом двох місяців прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження, утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали - до 04.12.2024 включно.
Негайно звільнити з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 .
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1