ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4116/22
провадження № 1-кп/753/628/24
"04" жовтня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021100020003248, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, а також продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просила врахувати, що був прецедент ухилення обвинуваченого від явки до суду, у зв'язку з чим останній був оголошений у розшук.
Захисник ОСОБА_6 , думку якого підтримав обвинувачений, проти продовження запобіжного заходу заперечував, посилаючись на відсутність умислу та наміру переховуватися, просив змінити на більш м'який запобіжний захід.
Вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого, судом враховується наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
На думку суду, обставинами, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини є наслідки вчиненого, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними цінностями.
Крім того, при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній вже ухилявся від явки на судовий розгляд. При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 постійного місця роботи та єдиного джерела доходів немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зав'язків та засобів до існування, що в свою чергу вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може вчиняти нові злочини.
Відомості, які би свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, зокрема за станом здоров'я, в матеріалах провадження відсутні.
Враховуючи те, що злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , вчинений із застосуванням насильства, суд, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розміру застави, вважаючи, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний останньому здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 02 грудня 2024 року включно.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Головуючий