Справа № 752/11640/24
Провадження №: 1-кп/752/1870/24
08.10.2024 рокум. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100010001251 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, має середню спеціальну освіту, працює не офіційно, має на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 із 5 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває.
ОСОБА_3 19.04.2024 року приблизно о 19 год. 25 хв. за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, в магазині «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд», що розташований в ТРЦ «Атмосфера», перебував на чергуванні в якості охоронця зони кас самообслуговування вищевказаного магазину та маючи при собі магнітний ключ доступу до готівкових скриньок кас самообслуговування, звернув увагу, що в зоні кас самообслуговування майже немає відвідувачів.
Після чого, ОСОБА_3 впритул підійшов до каси самообслуговування магазину «Сільпо» в якій зберігались грошові кошти у сумі 23123 грн. 20 коп. та умисно, таємно, в умовах воєнного стану за допомогою активації магнітного ключа доступу до готівкових скриньок кас самообслуговування о 19 год. 27 хв., о 20 год. 21 хв. та о 22 год. 37 хв. відкрив скриньку каси, взяв грошові кошти на загальну суму 5000 грн. 00 коп. банкнотами номіналом по 100 грн. та 200 грн., які помістив до лівої кишені штанів, в які був одягнений.
В подальшому ОСОБА_3 з викраденим майном залишився на своєму робочому місці, чим отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальної шкоди на загальну суму 5000 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Показав, що дійсно працював охоронцем за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 103 , в магазині « Сільпо », що розташований в ТРЦ « Атмосфера ». 19.04.2024 року ввечері був на чергуванні та відкрив за допомогою магнітного ключа готівкову скриньку кас самообслуговування, звідки викрав 5000 грн. 00 коп. та поклав до своєї кишені штанів. Того дня програвся в автоматах, хотів відігратися. Дуже шкодує про вчинене. Вказав, що наразі збитки відшкодував шляхом повернення коштів. Щиро кається, засуджує свою поведінку та запевняє, що подібного вчиняти більше не буде.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, відсутність претензій з боку представника потерпілого, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, працює не офіційно, має дитину 2015 року народження (зі слів, спільно не проживають) на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога перебуває, його молодий вік, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданих збитків і відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, його молодий вік, те, що він раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, те що він має постійне місце реєстрації та проживання, відношення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення в судових дебатах щодо можливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, дві обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових проступків та злочинів.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні:
компакт диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12024100010001251.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1