Справа № 712/11920/24
Провадження № 1-кс/712/5023/24
08 жовтня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкас ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне, Золотоніського району, Черкаської області, українця, громадянина України, військовослужбовця, на час вчинення кримінального правопорушення перебуваючого на посаді хіміка розвідувального відділення бойового управління військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого)
підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100140000121 від 28.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
08 жовтня 2024 року до слідчого судді звернувся слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 01.01.2024 о 08 год. 00 хв. старший солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно на службу з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_2 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього. 11.01.2024 ОСОБА_4 прибув до розташування вказаної військової частини.
16.02.2024 старший солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього.
06.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо ризиків, то в клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій.
При визначенні запобіжного заходу ОСОБА_4 прокурор просить врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: нехтування конституційним обов'язком кожного громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість.
Прокурор також вказує, що ОСОБА_4 порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ, внаслідок чого, можна зробити висновок, що його дії в умовах правового режиму воєнного стану мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати до нього менш обтяжливий запобіжний захід, оскільки він усвідомлює свою вину та готовий продовжувати несення військової служби.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечила та просила застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею встановлено, що 28 лютого 2024 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 5 ст. 407 КК України відповідно до яких солдат ОСОБА_4 не прибув після проходження лікування до місця дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), в умовах воєнного стану, й у період з 31.12.2023 по 11.01.2024 перебував за межами військової частини та обов'язки військової служби не виконував. Вподальшому 16.02.2024 він повторно самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 .
30.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами, а саме: матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_2 ; показаннями свідка ОСОБА_8 від 11.04.2024; показаннями свідка ОСОБА_9 від 11.04.2024; даними протоколу затримання ОСОБА_10 від 11.04.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на викладене, підозра ОСОБА_4 у вчинення ним інкримінованого йому злочину за ч. 5 ст. 407 КК України є обґрунтованою.
Щодо наведених прокурором ризиків, то ризик можливого чинення підозрюваним тиску на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на військовослужбовців своєї військової частини, є необґрунтованим.
Водночас, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваного злочину та суворість можливого покарання за нього, на думку слідчого судді, прокурором доведено ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності.
При цьому слідчий суддя також враховує службову характеристику на ОСОБА_4 , відповідно до якої останній протягом 2023 року неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а також до адміністративної відповідальності за ч. 3, ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. Залежний від наркотичних та психотропних речовин, з 01.06.2023 року по 09.06.2023 рок проходив стаціонарне лікування від наркотичної залежності у КНТ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» м. Черкаси. Згідно виписки з медичної картки № 943 від 09.06.2023 року даний військовослужбовець з 2022 року вживає наркотичні речовини «солі». Зарекомендував себе як недисциплінований та неохайний військовослужбовець. Службові та посадові обов'язки не виконує належним чином.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя відхиляє доводи захисника та самого підозрюваного про застосування до останнього менш обтяжливого запобіжного заходу та вважає за необхідне на початковому етапі досудового розслідування застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи запровадження у країні військового стану, високу суспільну небезпечність злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , його дуже легковажне ставлення до інкримінованого йому злочину, інтереси кримінального провадження (а саме необхідність проведення необхідних слідчих дій із підозрюваним) та інтерес суспільства (що полягає в притягненні до відповідальності осіб, які вчиняють злочини проти порядку несення військової служби), вказане в сукупності переважає право особистої свободи ОСОБА_4 та свідчить про відсутність підстав для визначення застави принаймні на початковому етапі досудового розслідування.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 06 жовтня 2024 року по 04 грудня 2024 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику після проголошення ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1