Справа № 712/11894/24
Провадження № 1-кс/712/5012/24
08 жовтня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкас ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гельмязів Золотоніського р-ну Черкаської обл., українця, громадянина України, військовослужбовця, що проходить військову службу за контрактом на посаді командира 4 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «старший лейтенант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого),
підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023100140000505 від 03.10.2023 року за ч. 5 ст. 407 КК України, -
08 жовтня 2024 року до слідчого судді звернувся слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем 3 військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проходячи військову службу за контрактом, у військовому званні «старший лейтенант» на посаді командира 4 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) вказаної військової частини, діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999, в умовах воєнного стану, 31.07.2023 о 09 год. 00 хв. не з'явився вчасно на службу без поважних причин до місця несення служби - об'єкту № 233 «Софіївка», що розташований поблизу АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього.
07.10.2024 року підозрюваного затримано слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за адресою: вул. Байди Вишневецького 17, м. Черкаси, в порядку, визначеному ст. 208 КПК України.
Під час досудового розслідування 07.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо ризиків, то в клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що він демонструє негативний приклад для всіх військовослужбовців своєї військової частини.
Крім того, підозрюваний, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій.
Крім того, прокурор просить врахувати, що ОСОБА_4 на виклики слідчого повістками, надісланими поштовим зв'язком, неодноразово не з'являвся.
При визначенні запобіжного заходу ОСОБА_4 прокурор просить врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: нехтування конституційним обов'язком кожного громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість.
Прокурор зауважує, що ОСОБА_4 порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ, внаслідок чого можна зробити висновок, що його дії в умовах правового режиму воєнного стану мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати щодо нього менш обтяжливий запобіжний захід, оскільки він усвідомлює свою вину та готовий продовжувати несення військової служби в одній із бойових бригад. Додатково пояснив, що у нього виник конфлікт з одним із офіцерів його військової частини, у зв'язку з чим він деякий час служив в іншій військовій частині. Коли ж його перевели назад, то він висловив думку, що не хоче служити в цій військовій частині і більше туди не з'являвся.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив. Просив врахувати, що насправді його підзахисного весь цей час ніхто не шукав і він постійно перебував у селі Гельмязів в батьківській хаті. Обставини самовільного залишення військової частини, враховуючи пояснення підозрюваного, до кінця не встановлені. Щодо ризиків, то жоден із наведених прокурором ризиків не обгрунтовано. Адвокат також просив врахувати сумлінність несення служби підозрюваним в АТО та нагородження відзнакою Президента України «За участь в АТО», а також отримання підозрюваним бойового поранення в травні 2023 року.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею встановлено, що 03 жовтня 2023 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 5 ст. 407 КК України відповідно до яких ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, проходячи військову службу за контрактом, у військовому званні «старший лейтенант», на посаді командира 4 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону (з охорони та оборони об'єктів державного значення) вказаної військової частини, діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст.ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24.03.1999, в умовах воєнного стану 31.07.2023 о 09 год. 00 хв. не з'явився вчасно на службу без поважних причин до місця несення служби - об'єкту № 233 «Софіївка», що розташований поблизу АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього.
07.10.2024 року ОСОБА_4 було затримано слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за адресою: вул. Байди Вишневецького 17, м. Черкаси, в порядку, визначеному ст. 208 КПК України.
07.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Причетність ОСОБА_8 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами, а саме: повідомленням ВЧ НОМЕР_2 , висновком та матеріалами службового розслідування ВЧ 3061; показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; письмовими поясненнями підозрюваного ОСОБА_4 ..
З огляду на викладене, підозра ОСОБА_4 у вчинення ним інкримінованого йому злочину за ч. 5 ст. 407 КК України є обґрунтованою.
Щодо наведених прокурором ризиків, то ризик можливого чинення підозрюваним тиску на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на військовослужбовців своєї військової частини, є необґрунтованим.
Водночас, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваного злочину та суворість можливого покарання за нього, на думку слідчого судді, прокурором доведено ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності. При цьому враховується, що 7 жовтня 2024 року ОСОБА_4 було вручено письмову підозру у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 407 КК України, в якій також вказано про можливе безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років без можливості застосування ст.ст. 69, 75 КК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне на початковому етапі досудового розслідування застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 діб (враховуючи висловлене ним бажання нести військову службу в одній з бойових бригад).
Слідчий судді враховує пояснення ОСОБА_4 та його захисника про сумлінність несення служби підозрюваним в АТО та нагородження відзнакою Президента України «За участь в АТО» у 2017 році, проте такі здобутки не спростовують досить легковажного ставлення підозрюваного до військової дисципліни та порядку несення військової служби у ВЧ НОМЕР_2 після запровадженого у 2022 році воєнного стану.
Крім того, підозрюваний є кадровим офіцером - старшим лейтенантом та був призначений на посаду командира взводу, має вищу військову освіту, а з матеріалів службового розслідування військової частини випливає, що його було повідомлено про можливу кримінальну відповідальність за вчинення злочинів проти порядку несення військової служби. Таким чином слідчий суддя робить висновки, що ОСОБА_4 міг прогнозувати власну поведінку та її наслідки.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи запровадження у країні військового стану, високу суспільну небезпечність злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , його досить легковажне ставлення до інкримінованого йому злочину, інтереси кримінального провадження (а саме необхідність проведення необхідних слідчих дій із підозрюваним) та інтерес суспільства (що полягає в притягненні до відповідальності осіб, які вчиняють злочини проти порядку несення військової служби), вказане в сукупності переважає право особистої свободи ОСОБА_4 та свідчить про відсутність підстав для визначення застави принаймні на початковому етапі досудового розслідування.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 07 жовтня 2024 року по 05 листопада 2024 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику після проголошення ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1