справа №712/11797/24
провадження №2/712/3501/24
08.10.2024 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності на спадкове майно,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Черкаської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності на спадкове майно.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 , звертаючись з даним позовом до суду просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті дружини свого померлого рідного брата, право власності на нерухоме майно.
Однак на підтвердження даного факту в матеріалах справи відсутні інформація про власність (власника) спірного нерухомого майна, зокрема Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на день звернення з даним позовом до суду.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно, ціна позову визначається вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, що відповідає вимогам п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України.
Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак на підтвердження вартості спірного майна позивачем не додано до матеріалів справи грошової оцінки вказаного домоволодіння.
Відповідно і ціна позову мала би складатись із грошової оцінки всього майна.
Дані недоліки унеможливлюють визначити правильний розмір судового збору за подання даної позовної заяви.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Залежно від ціни позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду сплачено судовий збір у сумі 1 226 грн 20 коп.
Однак через відсутність дійсної ціни позову із документальним її підтвердженням, суд позбавлений можливості перевірити чи сплачено позивачем судовий збір у належному розмірі.
Відтак, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання суду позовної заяви в новій редакції із зазначенням вірної (дійсної) ціни позову, та відповідних документів (оцінки) на підтвердження ціни позову, та у разі необхідності надати суду оригінал квитанції про доплату судового збору за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 у позовній заяві визначила третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Першу черкаську державну нотаріальну контору та Червонослобідську територіальну громаду.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 3 ст. 53 ЦПК України).
Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Водночас, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом, клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Першої черкаської державної нотаріальної контори та Червонослобідської територіальної громади, викладеного окремим процесуальним документом із зазначенням того, яким саме чином рішення у даному спорі може вплинути на їх праві та обов'язки, не надала.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська