Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1661/24
Провадження № 2/542/490/24
07 жовтня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
10 вересня 2024 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (надалі також - відповідач, ОСОБА_2 ), за змістом якої вона просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 4055 грн 00 коп. щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову до закінчення навчання - 30 червня 2027 року, чи до досягнення двадцяти трьох років.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 вересня 2024 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 28).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказала, що вона проживає із матір'ю та перебуває повністю на її утриманні. Зазначила, що відповідач ігнорує свої батьківські обов'язки та не надає матеріальної допомоги.
Позивачка вказала, що з 15 вересня 2022 року по 30 вересня 2027 року вона є здобувачем другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП Стоматологія Полтавського державного медичного університету, стоматологічного факультету, денної, контрактної форми навчання.
З огляду на викладене, позивачка зазначила, що потребує матеріальної допомоги у зв'язку тим, що навчається на платній формі навчання, має потребу в оплаті за проживання у гуртожитку, потребує витрат на одяг, проїзд, харчування, придбання навчальних матеріалів. Вказала, що всі витрати на навчання сплачує її мати. Зазначила, що і відповідач може надавати їй матеріальну допомогу, оскільки є працездатним та працює, має нерухоме майно та транспортні засоби у власності.
З огляду на викладене, вона змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на підставі статті 199 СК України, відповідно до якої право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має повнолітня дочка, яка продовжує навчання.
У судове засідання, призначене на 07 жовтня 2024 року, позивачка не з'явилась, про час дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 30), у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с. 6).
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 31).
07 жовтня 2024 року від ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі та зазначив про визнання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 32).
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03 липня 2024 року, батьками ОСОБА_1 є батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_3 (а.с. 9).
Із копії довідки № 333 від 01 липня 2024 року Полтавського державного медичного університету вбачається, що ОСОБА_1 є здобувачем другого (магістерського) рівня вищої освіти ОПП Стоматологія Полтавського державного медичного університету, стоматологічного факультету другого курсу 7 групи. Денна форма навчання. Термін навчання з 15.09.2022 по 30.06.2027 (а.с. 10).
Відповідно до договору № 39/2022-С про надання платної освітньої послуги від 07 вересня 2022 року ОСОБА_1 є здобувачем за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою стоматологія за спеціальністю - 221 стоматологія для здобуття ступеня вищої освіти магістр. Загальний строк навчання становить 4 роки 10 місяців, загальна вартість платної освітньої послуги за цим Договором на весь строк навчання становить 237880 грн (а.с. 11-13).
Згідно з договором найму житла у гуртожитку № 3/1086 від 01.09.2023 (а.с. 14), ОСОБА_1 винаймає частину жилого приміщення гуртожитку, № 3 Полтавського державного медичного університету за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснює оплату за проживання у гуртожитку, на підтвердження чого надані платіжні інструкції (а.с. 15-17).
Оскільки повнолітня донька відповідача продовжує навчатись, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, вона звернулась до суду із відповідним позовом про стягнення аліментів з батька відповідно до статті 199 СК України.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з такого.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 199 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 Сімейного кодексу України.
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов'язок) настає за обов'язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Аналіз статей 182, 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України у поєднанні з основними правилами доказування (параграф перший глави п'ятої розділу першого ЦПК України) дає підстави зробити висновок про те, що обов'язок батька (матері) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання, презюмується. Батько (мати) можуть бути звільненні від такого обов'язку у разі доведеності факту неможливості надавати допомогу дитині, при цьому, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обов'язок доведення такого факту покладається саме на батька (мати), до яких пред'явлений позов.
Статтею 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, й розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Частиною 8 статті 5 цього Закону передбачено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Висновки щодо правозастосування
З огляду на викладені норми чинного законодавства, зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що форма навчання позивачки є платною і денною. З огляду на викладене, позивачка як студент платної та денної форми навчання потребує матеріальних витрат на оплату навчання, витрат, необхідних для забезпечення організації навчання. Це вказує на наявність потреби в матеріальній допомозі батьків.
Оскільки ОСОБА_1 навчається на денній формі, це виключає її працевлаштування.
Відповідачем до суду не надано доказів неможливості надання матеріальної допомоги доньці.
Обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дітей, які хоча й досягли повноліття, однак продовжують навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їм можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітніх у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.
Таким чином, беручи до уваги обов'язковість сукупності таких юридичних фактів - як досягнення донькою повнолітнього віку, продовження нею навчання і у зв'язку з цим існування потреби у матеріальній допомозі, наявності у відповідача можливості надавати таку допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4055 грн 00 коп. (чотири тисячі п'ятдесят п'ять гривень), щомісячно, починаючи з 10 вересня 2024 року і до закінчення навчання - 30 червня 2027 року, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_1 23-річного віку.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини 2 статті 184 СК України підлягає індексації в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, обов'язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме, положеннями статті 184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.
Згідно зі статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно частинами 1-2, 4 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач позов визнав, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову, так як визнання відповідачем позову не суперечить закону та наявним у справі доказам та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Отже, позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір за подання позову за вимогою про стягнення аліментів в сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Але, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, зазначивши це в наданій до суду заяві (а.с. 32), питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача 50 відсотків судового збору у сумі 605 грн 60 коп. на користь держави.
Позивачкою заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Позивачкою на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу надано: договір про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2024 року (а.с. 20), квитанцію № б/н від 31 серпня 2024 року на підтвердження факту оплати наданих юридичних послуг на суму 5000 грн (а.с. 22), розрахунок гонорару адвоката, в якому вказано про надання наступних юридичних послуг адвокатом Буряком Д.М.: консультація 0,5 год - 500 грн, опрацювання документів Замовника 0,5 год - 1500 грн, формування правової позиції, виготовлення позовної заяви з додатками 2 год - 3000 грн (а.с. 22 - зі звороту).
Враховуючи обсяг наданих адвокатом Буряком Дмитром Миколайовичем послуг, співмірність наданих послуг та суми гонорару, те що позов задоволено, а також те, що відповідач не надав заперечень та не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, відповідає критеріям, що наведені вище, зокрема, є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, відповідають складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.
З огляду на те, що відповідні витрати позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 грн 00 коп. підтверджені належними документами, враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України,
Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатись, у твердій грошовій сумі у розмірі 4055 грн 00 коп. (чотири тисячі п'ятдесят п'ять гривень) щомісячно, починаючи стягнення з 10 вересня 2024 року до закінчення навчання - 30 червня 2027 року, чи до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп. (п'ять тисяч гривень).
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;
представник позивача: адвокат Буряк Дмитро Миколайович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1435 від 13 січня 2015 року;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва