Справа № 541/2853/24
Номер провадження 2/541/1055/2024
іменем України
01 жовтня 2024 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до МТСБУ, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, мотивуючи свої вимоги наступним. 17 березня 2024 року о 13 год 00 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Chevrolet» моделі «Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд задньою частиною бампера на пішохода ОСОБА_1 , внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. В заданій дорожній обстановці ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1, 10.9 ПДР, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована не була. 18 березня 2024 року за фактом настання дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості до ЄРДР за №12024170550000304 з кваліфікацією за ч. 1. ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування. Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаного правопорушення. Позивач зазначила, що на придбання ліків та виконання медичних процедур, в тому числі і в домашніх умовах, нею понесені витрати в загальній сумі 38 266,59 грн. В результаті ДТП їй завдано моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я у вигляді страждань від тривалого лікування, а саме - 30 днів стаціонарне лікування, з 16 квітня 2024 року - амбулаторне, яке ще не завершено. Вже протягом більше 4 місяців вона є обмеженою в пересуванні та самообслуговуванні, оскільки мають місце переломи обох ніг, перелом лівої променевої кістки, травмування пальців правої кисті з пошкодженням сухожилку розгинача. В зв'язку із ДТП у позивачки виникли насторога, тривога, емоційні і тілесні реакції при згадуванні, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, емоційна напруга, дратівливість, реакції замикання, переживань та спогадів, душевного болю, відчуття страху та відірваності від життя, був порушений звичний ритм її життя. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 після вчинення ДТП надав кошти в рахунок часткового морального відшкодування в сумі 10 000 грн, визначила розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з нього, в сумі 390 000 грн. З МТСБУ просила стягнути моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, що становить 1 913,33 грн (38 266,59 х 5%).
Позивачка, її представник в судовому засіданні просили вимоги задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково, а саме - не заперечував проти стягнення у відшкодування моральної шкоди грошової суми в розмірі 250 000 грн.
Представник МТСБУ в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не є страховиком в розумінні ст. 1 Закону України № 1961-IV, у бюро відсутній обов'язок розслідувати страхові випадки, на потерпілого покладено обов'язок надавати всі документи, що підтверджують розмір шкоди. Позивачем надані нерозбірливі чеки, з яких не можливо встановити зв'язок із призначеними ліками та ДТП.
Заслухавши представника позивачки, позивачку, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
З урахуванням вимог ст.ст. 11, 22, 23, 509, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди у повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Згідно зі ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 червня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним за ч. 1 ст. 286 КК України, останньому призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік; звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
У вироці суду від 27 червня 2024 року встановлені наступні обставини.
17 березня 2024 року о 13 год 00 хв. водій автомобіля марки «Chevrolet», моделі «Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , рухаючись в АДРЕСА_1 , заднім ходом по проїзній частині прилеглої території, проявивши неуважність, з власної необережності, порушуючи вимоги п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, не врахував дорожні умови, щоб мати змогу повністю контролювати свій рух, допустив наїзд задньою частиною бампера керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка рухалася по прилеглій території в попутному напрямку руху з автомобілем.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_1 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 255 від 29 квітня 2024 року отримала тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до висновку інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/117-24/5132-ІТ від 26 березня 2024 року, у заданій дорожній обстановці в діях ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1, 10.9 ПДР України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти даної ДТП шляхом виконання ним вимог п.п. 10.1, 10.9 ПДР, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) є спеціальним та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно зі ст. 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з централізованою базою даних МТСБУ на його офіційному сайті станом на 17 березня 2024 року поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності на транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_1 не знайдено. Таким чином, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП застрахована не була (а.с. 9).
Згідно з п/п «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що МТСБУ в силу вимог ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинно відшкодувати завдану ОСОБА_1 шкоду.
Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1884/468 КНП «МЛІЛ» ММР підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 17 березня 2024 року по 15 квітня 2024 року, їй встановлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом верхньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, закритий перелом кісток носу, «скальповані рани 2-3 пальців правої кисті, осаднення спинки носу, двобічна параорбітальна гематома, підшкірна гематома верхньої третини лівої гомілки», по ступеню тяжкості відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я (а.с. 8).
Згідно наданих фіскальних чеків, які є розбірливими, добре читаємими та підтверджують факт придбання ОСОБА_1 ліків, медичних товарів, останньою на лікування було витрачено суму 15 690,01 грн. Інші чеки, надані позивачкою, суд не бере до уваги, оскільки вони неналежної якості (не розбірливі літери, цифри), з них не можливо встановити назву ліків, товарів, їх призначення та суму (а.с. 10-17).
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що з МТСБУ на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню на відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням, 15 690,01 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК).
П. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» встановлено, що під моральною (немайновою) шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивачки, характер та тривалість її немайнових втрат, час та зусилля, необхідні для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, зважаючи на похилий вік позивачки, суттєвість завданої шкоди, а також ту обставину, що відповідач ОСОБА_3 після вчинення ДТП надав мені кошти в рахунок часткового морального відшкодування в сумі 10 000 грн., зважаючи на визнання моральної школи ОСОБА_3 в розмірі 250 000 грн та з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди 250 000 грн.
Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Таким чином, моральна шкода з МТСБУ підлягає відшкодуванню у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, що становить 784,50 грн (15 690,01 грн х 5%).
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню: стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивачки увідшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням, 15 690,01 грн, моральної шкоди в розмірі 784 грн 50 коп.; з ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди - 250 000 грн 50 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, задовольнити частково.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДПРОУ 21647131 (Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням, 15 690 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн 01 коп.; моральної шкоди в розмірі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на відшкодування моральної шкоди 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн 50 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2024 року.
Суддя: О. М. Вірченко