Справа № 539/4328/24
Провадження № 1-кс/539/858/2024
04.10.2024
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в межах кримінального провадження №12024170570000939 від 02.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що 02.10.2024, до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області звернулася ОСОБА_5 із заявою про її пограбування, відкрите викрадення шляхом ривка її мобільного телефону марки «Redmi A3». Цього ж дня за указаним фактом слідчим СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області було внесено відомості до ЄРДР за № 12024170570000939 від 02.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У ході досудового розслідування установлено, що 02.10.2024 приблизно о 01:30 години, в умовах воєнного стану, навпроти приймального відділення КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», за адресою: м. Лубни, вул. П'ятикопа, 26, неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (повних 17 років), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, побачив що раніше незнайома йому ОСОБА_5 , котра того вечора звернулася до лікарні за медичною допомогою, розмовляє по мобільному телефону, після чого у нього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна.
Після цього неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підійшов до потерпілої ОСОБА_5 , після чого шляхом ривка, відкрито для потерпілої, викрав належний останній рюкзак, куди потерпіла поклала свій мобільний телефон «Redmi A3», після чого втік із місця події.
02.10.2024 у неповнолітнього ОСОБА_6 слідчим було вилучено мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який він викрав у ОСОБА_5 , а також кофту-худі, червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору, у яку він був одягнений під час пограбування.
Вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Redmi A3» був предметом кримінального посягання, а кофта-худі червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору, вилучена у ОСОБА_6 містить відомості, які можуть бути використані як доказ під час досудового розслідування, оскільки із показань потерпілої грабіжник був одягнений у кофту червоного кольору із білим малюнком на грудях, та під час пред'явлення одягу для впізнання може бути упізнана потерпілою.
Враховуючи, що вилучені об'єкти можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у відповідності до ст. 98 КПК України, вони мають значення речових доказів. З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, втрати, відчуження вищезазначеного майна слідчий просив накласти арешт на вилучені у ОСОБА_6 речі: мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , а також кофту-худі, червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору та які на час досудового слідства будуть зберігатися у камері зберігання речових доказів Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Монастирська, 4, до скасування арешту майна в установленому Законом порядку. В судове засіданні слідчий не з'явився, подав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути клопотання про арешт майна у його відсутність. Просив накласти арешт на мобільний телефон із забороною його розпорядження та відчуження. Власники майна ОСОБА_5 , неповнолітній ОСОБА_6 та його законний представник у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином. Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
02.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 186 КК України, що підтверджується копією витягу №12024170570000939 від 02.10.2024.
З протоколу огляду від 02.10.2024 вбачається, що у неповнолітнього ОСОБА_6 слідчим було вилучено мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який він викрав у ОСОБА_5 , а також кофту-худі, червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору, у яку він був одягнений під час пограбування.
Постановою старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 03.10.2024 вилучене майно визнано речовими доказами, а саме: мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ; кофту-худі, червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору. Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом, передбачено ч. 1 ст. 167 КПК України.
Зі змісту ч. 2 ст. 167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, передбачено ч. 2 ст. 168 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучено під час огляду, який проводився 02.10.2024. Зазначене клопотання подано слідчим до суду засобами поштового зв'язку 03.10.2024, тобто в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частина 2 ст. 173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати зокрема і: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) тощо.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим клопотання слідчого в частині накладення арешту на кофту-худі червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору, що належить ОСОБА_6 , та визнана речовим доказом у кримінальному провадженні. Тому вважає за необхідне накласти арешт на зазначене майно із забороною відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту та відповідних заборон у встановленому КПК України порядку.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Відповідно до пунктів 4, 7, 20 Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок зберігання речових доказів) речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
Зберігання кофти-худі червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору, згідно із пунктом 7 вищевказаного Порядку має відбуватися в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, або у спеціальному приміщенні для зберігання речових доказів Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області.
Слідчий також просив накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Слідчим суддею встановлено, що зазначений мобільний телефон є предметом злочину, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та належить потерпілій ОСОБА_5 .
Слідчим суддею також взято до уваги, що слідчий у своїй заяві, адресованій суду, просив накласти арешт на мобільний телефон із забороною розпорядження та відчуження. Тому у даному випадку слідчий суддя вважає достатнім заходом забезпечення кримінального провадження накладення арешту на мобільний телефон із забороною його відчуження та розпорядження до скасування арешту та відповідних заборон у встановленому КПК України порядку. Тому в цій частині клопотання підлягає частковому задоволенню. За таких обставин мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 , слід передати на відповідальне зберігання останній, яку попередити про необхідність збереження арештованого майна.
Керуючись статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту та відповідних заборон у встановленому КПК України порядку на майно, вилучене 02.10.2024, а саме: кофту-худі червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору, що належить ОСОБА_6 .
Накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження до скасування арешту та відповідних заборон у встановленому КПК України порядку на майно, вилучене 02.10.2024, а саме: мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_5 .
Відмовити у задоволенні клопотання в іншій частині.
Порядок зберігання кофти-худі червоного кольору, яка має по своїй передній поверхні малюнок метелика білого кольору, визначити відповідно до пунктів 4, 7 Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 із змінами та доповненнями.
Мобільний телефон марки «Redmi A3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 передати на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 08.10.2024 о 12.00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1