іменем України
Справа № 126/2302/23
Провадження № 2/126/171/2024
"03" жовтня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
за участі позивача ОСОБА_1
представник позивача, адвоката Дудіна Л.В.
представника служби у справах дітей
Бершадської міської ради Лелюк В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені у зв'язку з заборгованістю по сплаті аліментів,
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню), яка виникла в зв'язку з заборгованістю по сплаті аліментів в розмірі 209 989,76 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 11.06.2002 по 18.12.2013 позивач перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 . Починаючи з 2019 року дочка проживає з батьком та перебуває на його утриманні. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 26.06.2019 у справі № 126/359/19 було стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини її заробітку, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12.02.2019 і до досягнення старшою дитиною повноліття. З 2019 року відповідачка ОСОБА_2 участі у вихованні та утриманні дочки ОСОБА_3 не приймає, життям дитини не цікавиться, не спілкується з дитиною, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток. З часу винесення рішення про стягнення аліментів відповідачка ОСОБА_2 жодного разу аліменти на утримання дітей не сплила у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 209989,76 грн. Загальна сума пені лише за період з лютого по червень 2019 року складає 259651,91 грн, але оскільки розмір пені не може бути більшим, ніж сума боргу, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 209989,76 грн. пені, що дорівнює 100% заборгованості по сплаті аліментів.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Дудін Л.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи в суді, про причини неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Представник служби у справах дітей Бершадської міської ради, ОСОБА_5 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та вказала про доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, життям дитини не цікавиться та жодних контактів з дитиною не підтримує. В 2018 році відповідачка залишила трьох неповнолітніх дітей вдома самих без нагляду та їжі та виїхала за межі села. На даний час відповідачка перебуває у фактичних шлюбних відносинах та має двох малолітніх дітей. Сім'я перебуває під соціальним супроводом, як така що знаходиться в складних життєвих обставинах.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні показали, що є сусідами ОСОБА_1 . Дочка ОСОБА_3 проживає з батьком та знаходиться на його утриманні. Мати дівчинки років шість з сім'єю не проживає та за вказаний час вони її жодного разу не бачили. Зі слів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дочкою не цікавиться та участі в житі дитини не приймає.
В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 пояснила, що протягом шести останніх років матір не бачила та з нею не спілкувалася. Мати залишила її з братом і сестрою самих та поїхала у іншого чоловіка, після чого вони почали проживати з батьком. Батько піклується про неї та забезпечує всім необхідним. Не має бажання спілкуватися з матір'ю та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, думку неповнолітньої ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстровану шлюбі з 11.06.2002 по 18.12.2013. За час шлюбу в них народилося троє дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 18.12.2013 у справі № 126/2285/13-ц.
Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з відповідачкою, а з ОСОБА_1 стягувалися аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до рішення Флоринської сільської ради Бершадського району Вінницької області від 19.04.2018 № 15 ОСОБА_2 було попереджено про можливість вилучення дітей та позбавлення батьківських прав в разі їх неналежного виховання.
Відповідно до акта відвідування багатодітної сім'ї ОСОБА_1 від 20.11.2018 ОСОБА_2 довгий час не з'являлася додому, перебуває за межами села, діти проживають у сім'ї батька, забезпеченні всім необхідним. Комісією було рекомендовано виконавчому комітету сільської ради прийняти рішення щодо вилучення дітей у ОСОБА_2 .
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 26.06.2019 у справі № 126/359/19 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12.02.2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Судом встановлено, що діти сторін - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на даний час повнолітні. Найменша дочка ОСОБА_3 проживає з позивачем ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні. Відповідачка з 2019 року з дочкою не спілкується та не цікавиться її життям. Жодним чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами в школі, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду. Відповідачка як мати дитини покладених на неї законом батьківських обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дочки.
Згідно довідки Флоринського ЗЗСО І-ІІ ст. Відділу освіти та спорту Бершадської міської ради № 105 від 24.07.2023 ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 в орендованому будинку, який повністю умебльований. Санітарно-гігієнічний стан в будинку задовільний. Дівчинка має окрему кімнату, одяг та взуття відповідно сезону, шкільне приладдя, книги. Дитина забезпечена продуктами харчування в повному обсязі. Стосунки в сім'ї доброзичливі. Дівчинка охоче розповідає про життя та дозвілля з батьком. Має гарні стосунки з старшої сестрою та братом. Сім'я разом святкує дні народження та інші свята, готують вечерю, пораються по господарству. ОСОБА_1 самостійно утримує, доглядає та вихову доньку ОСОБА_3 . Умови проживання є такими, що задовольняють потреби дитини у вихованні та розвитку.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 59816126 за період з 12.02.2019 по 30.06.2023 наданого старшим державним виконавцем Бершадського районного відділу державної виконавчої служби Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 209989,76 грн.
Згідно висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого Рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради № 19 від 30.01.2024, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Висновок обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не належно виконує батьківські обов'язки щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 . Вона не займається вихованням дочки та її утриманням, має заборгованість по сплаті аліментів, більше п'яти років з дочкою не бачилася та не спілкувалася, не цікавиться навчанням та здоров'ям дитини. Відповідно до листа, наданого службою у справах дітей Чечельницької селищної ради від 01.12.2023 № 12-23 ОСОБА_2 проживає з сином ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донькою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у будинку співмешканця ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8., в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, співмешканець працює по найму. ОСОБА_2 та ОСОБА_15 , здатні до незалежної життєдіяльності, проте потребують удосконалення навичок планування власного бюджету та дотримання належних умов проживання, тому родинні надаються соціальні послуги в рамках соціального супроводу сім'ї, яка знаходиться в складних життєвих обставинах.
Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Дослідивши усі докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні сімейні правовідносини щодо здійснення батьківських прав та обов'язків відповідачкою відносно їх малолітнього сина.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.164 ч.1 п. 2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтуванням ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
За змістом роз'яснень п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Під час розгляду справи судом встановлено саме свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками та винну поведінку відповідачки по відношенню до неповнолітньої дочки, яка проявляється в небажанні відповідачки виконувати свій батьківський обов'язок щодо утримання та виховання дитини, про що свідчить відсутність інтересу до життя дочки, її здоров'я та розвитку, не забезпечення будь-якими продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, тощо.
У діях відповідачки проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до дочки, не приймається будь-яких дій щодо спілкування з дитиною.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.
ВС в постанові від 24.10.2018 по справі № 761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання дочки, а лише вважає за доцільне, роз'яснити останній положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши обставини справи, дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків та її небажання виховувати дочку, її свідому винну поведінку, а тому суд приходить до висновку, що відповідачку належить позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року.
Відповідно до наданого старшим державним виконавцем розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з 12.02.2019 по 30.06.2023 становить 209989,76 грн.
Відповідно до висновків Великої Палати ВС, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за такою формулою: р = (А1 х 1% х 01) + (А2 х 1% х Q2) + (Аn х 1% х Qn), де:
р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред'явлення позову);
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць
Відповідно до даного позивачем розрахунку неустойки (пені) на заборгованість по сплаті аліментів, розмір неустойки на заборгованість по сплаті аліментів лише за період з лютого по липень 2019 становить 259651,91 грн, що більше ніж 100% суми заборгованості, яка може бути стягнута в силу приписів ст. 196 СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 196 СК України, суд доходить до висновку, що розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідачки, становить 209989,76 грн. (100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів).
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивач при поданні даного позову був звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів та з урахуванням того, що питання про стягнення аліментів судом вирішено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, і на підставі ст.ст.150, 164, 165, 166, 169,180,182,191,196 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені у зв'язку з заборгованістю по сплаті аліментів - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню), яка виникла у зв'язку з заборгованістю по сплаті аліментів в розмірі 209989,76 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 76 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 1073 грн. 60 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя В. І. Губко