125/1592/24
3/125/684/2024
02.10.2024 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Салдан Ю. О., розглянувши справу за матеріалами, які надійшли з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП, -
17.07.2024 о 21:10 адміністративні межі с. Глинянка, Вінницької області, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , здійснювали незаконний вилов раків, забороненим сітяним знаряддям лову: «Волочком» в кількості 1 штука, в результаті чого виловили 14 екземплярів раків загальною вагою 0,8 кг, чим нанесли збитки рибному господарству України на суму 46648 гривень. Таким чином порушив підпункт 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства, статті 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 4 статті 85 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву з проханням розгляд справи провести без його участі, вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав.
Згідно з нормами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 85 КУпАП, не належить до категорії справ, які розглядаються за обов'язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на вказані обставини і норми законодавства, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Відповідно до статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Статтею 52-1 цього ж закону передбачено, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Забороняються знаряддя добування об'єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у грубому порушенні правил рибальства підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН № 000273 від 17.07.2024, складеного провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_3 , з яких встановлено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. Протокол містить підпис ОСОБА_1 . Зауважень до протоколу під час підписання він не висловив;
- описом-оцінкою знарядь лову, за даними якого у ОСОБА_2 вилучено «волочок» в кількості одна штука, раки загальною вагою 0,8 кг;
- квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №154;
- розрахунком матеріальної шкоди до протоколу серії ВН №000272, здійсненого на підставі такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів, за змістом якого розмір завданої шкоди становить 46648 гривень, 1/2 частина збитків становить 23324 гривень.
Крім цього судом встановлено, що у супровідному листі до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , Вінницький рибоохоронний патруль просив заподіяну шкоду в розмірі 23324 гривень стягнути з порушника.
Відповідно до частини 1 статті 40 КУпАП якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 40 КУпАП в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
З наведених приписів частини 1 статті 40 КУпАП вбачається, що суд має право, а не обов'язок вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, яка була завдана саме громадянинові, підприємству, установі або організації.
Оскільки правопорушенням було завдано шкоду саме Державі, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то шкода за даною постановою стягненню не підлягає. Питання про стягнення з порушника заподіяної ним шкоди державі, відповідно до вимог ч.3 ст.40 КУпАП, може бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд зауважує, що зазначення про стягнення шкоди у супровідному листі до протоколу не є належним процесуальним способом звернення до суду із вимогою про стягнення з порушника заподіяної шкоди.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, визнання ним своєї вини, щире розкаяння, майновий стан, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись ч. 4 ст. 85, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, без конфіскації добутих водних ресурсів.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, через Барський районний суд Вінницької області, протягом 10-ти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Юлія САЛДАН