Справа № 536/1815/24
Провадження №2/524/2808/24
08.10.2024 року
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Ковальчук Т. М., за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю«Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна») звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) 27738,80 грн заборгованості за спожитий природний газ.
На обґрунтування позову зазначило, що відповідач є споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , та приєдналася до умов договору шляхом заявочного приєднання. Оскільки відповідач не сплатила вартість послуг за спожитий природний газ, позивач просить суд стягнути з неї заборгованість за спожитий природний газ за період із жовтня 2020 року до травня 2024 року у сумі 27738,80 грн та відшкодувати судові витрати.
Ухвалою від 12 липня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області матеріали позовної заяви передав за територіальною підсудністю до Автозаводського районного суду міста Кременчука, який ухвалою 05 серпня 2024 року відкрив провадження у цивільній справі та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності; проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (про що свідчать два зворотні конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», наявні в матеріалах справи), із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною першою статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, убачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема звертає увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд дійшов таких висновків.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».
За змістом пункту 1 частини другої статті 8 цього Закону виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За правилами пункту 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № № 1382/27827), за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним (абзац 4 пункту 3 Розділу І Правил). Постачальник із спеціальними обов'язками не має права відмовити побутовим споживачам в укладенні договору постачання природного газу (абзац сьомий пункту 11 Розділу ІІІ цих Правил).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а за змістом частини четвертої статті 13 цього Закону з пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутись будь-яка сторона, надавши другій стороні проект відповідного договору (змін до нього) складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом (абзац 3 частини четвертої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У пункті 1.1 Розділу І Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831), визначено, що типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом укладення цього договору є включення постачальником споживача до свого реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої споживачем в установленому законодавством порядку (пункт 1.3 цього ж Розділу).
Окрім того, постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1387/27832) затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», відповідно до пункту 1.1 Розділу І якого цей Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії», а згідно з пунктом 1.3 цього Розділу при укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника ; цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постач альника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Суд установив, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна», як суб'єкт ринку газу, з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб; постановою НКРЕКП від 04 липня 2017 року № 880 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України; розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917 ТОВ “Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником “останньої надії» строком на три роки як переможця конкурсу.
ОСОБА_1 зареєстрована в ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» як споживач послуг зі споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 ; рахунок 270083978.
ОСОБА_1 приєдналася до договору постачання природного газу побутовим споживачам шляхом заявочного приєднання та акцептувала договір, фактично споживаючи природний газ. На підтвердження факту акцептування відповідачем договору шляхом фактичного споживання природного газу позивач надав заяву-приєднання та довідку під назвою «Фінансовий стан».
Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачувала нараховані суми за спожитий природний газ, виникла заборгованість з оплати цих послуг за період із жовтня 2020 року до травня 2024 року на загальну суму 27738,80 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості щодо споживача ОСОБА_1 .
За правилами пунктів 4.1 - 4.4 Розділу IV Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті; об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу; споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться оператором ГРМ відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Так, за змістом пункту 1 глави 4 Розділу IX цього Кодексу визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.
Позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства.
У порядку досудового врегулювання спору 09 січня 2024 року позивач направив відповідачу вимогу № 119/4.3-1228-2024/270083978 про сплату заборгованості за спожитий природний газ, яка залишена без відповідного реагування.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином.
Згідно з частиною першою статті 610 та частиною першою 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ураховуючи, що відповідач не у повному обсязі сплачував нараховані суми за природний газ, що свідчить про неналежне виконання своїх зобов'язань та порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк, необхідно стягнути заборгованість за спожитий природний газ у сумі 27738,80 грн.
Доказів на спростування зазначеного вище відповідач суду не надав.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами статті 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальною «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальною «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» 27738 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн 80 коп. заборгованості за спожитий природний газ та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. у повернення сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна», код ЄДРПОУ 40121452, адреса місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2
Суддя Т. М. Ковальчук