Справа № 373/1082/24
Номер провадження 2/373/631/24
02 жовтня 2024 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Хасанової В.В.,
за участю секретаря Шинкаренко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на частку земельної ділянки площею 0,250 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , та яка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 092157, зареєстрованого 25.10.1999, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті вона, як спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину на інше спадкове майно. В свою чергу померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за життя прийняв спадщину за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка була дружиною ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у виді іншої земельної ділянки. Позивач, 25.11.2019 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва на спадщину за законом на частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , який, як вона вважала, був спільною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Проте, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку відсутністю документів, які підтверджують право власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.05.2020 визначено, що частка померлої ОСОБА_5 у праві власності подружжя на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 становить , та за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на частку зазначеного будинковолодіння. Іншу частку успадкувала відповідач по справі, як спадкоємець за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
27.10.2023 позивач ОСОБА_1 , яка належним чином прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, подала заяву нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Проте, нотаріусом позивачу відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії в зв'язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно та не проведена його державна реєстрація.
27.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила задовольнити їх.
Представник позивача - адвокат Потупа С.В. в заяві від 02.10.2024 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Розгляд справи просив проводити за відсутності сторони позивача в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила задовольнити позов. Наслідки визнання позову їй зрозумілі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.03.2014, виданого 28.03.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Переяслав-хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області.
Після смерті ОСОБА_6 позивач, як спадкоємець за законом першої черги, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_2 , виданого 06.11.1993, прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину на інше спадкове майно.
Інший спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , який є його сином, відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .
В свою чергу померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за життя був спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого 14.06.2011 секретарем Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району від імені ОСОБА_5 , яка все своє майно заповіла ОСОБА_4
Померлий ОСОБА_4 належним чином прийняв спадщину після смерті своєї матері, подавши заяву до нотаріальної контори в установлений законом строк, проте свідоцтв про право на спадщину на своє ім'я не отримував.
Крім того, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 був її чоловік - ОСОБА_3 , який відмовився в нотаріальному порядку від прийняття спадщини та належної йому частки у спадковому майні на користь ОСОБА_4 , що вбачається з дослідженої в суді копії спадкової справи №162/2013 за 2013 рік після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 16.10.2018. Спадкоємцем за законом після його смерті є відповідач ОСОБА_2 , яка належним чином прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що підтверджується копією спадкової справи № 20/2019 за 2019 рік.
Крім іншого спадкового майна, до спадкової маси після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 входить земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, площею 0,250 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з копії Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_3 .
Позивач, 25.11.2019 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва на спадщину за законом на частку зазначеного житлового будинку з відповідною часткою надвірних господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , який, як вона вважала, був спільною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , та на частку земельної ділянки за тією ж адресою. Проте, нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку відсутністю документів, які підтверджують право власності померлої ОСОБА_5 на зазначене нерухоме майно.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.05.2020 визначено, що частка померлої ОСОБА_5 у праві власності подружжя на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 становить , також за позивачем визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на частку зазначеного будинковолодіння. Іншу частку успадкувала відповідач по справі, як спадкоємець за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
27.10.2023 позивач ОСОБА_1 , яка належним чином прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, подала заяву нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Проте, нотаріусом позивачу відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії в зв'язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно та не проведена його державна реєстрація.
Таким чином, позивач по справі прийняла спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Оскільки ОСОБА_4 за життя прийняв спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_5 , за якою рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.05.2020 визнано право сумісної власності на частку домоволодіння по АДРЕСА_1 , він є таким, що успадкував цю частку домоволодіння. Відповідно, за ОСОБА_1 вказаним рішенням визнано право власності на частку зазначеного домоволодіння, в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
Постановою нотаріуса позивачеві відмовлено в оформленні права на спадщину у виді вказаної вище частини земельної ділянки за адресою місцезнаходження успадкованої частки домоволодіння, у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності померлого ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно, та відсутністю його державної реєстрації.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права власності на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, який на ньому розташований, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі.
Відповідно до п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 809/48/18, набуття речового права на земельну ділянку особою, яка набула право власності на розміщене на ній нерухоме майно, відбувається шляхом переходу від попереднього власника (користувача) земельної ділянки.
Таким чином, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі або споруди. Стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю, що на ній розташована.
Оскільки позивач на підставі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.05.2020 набула право власності на частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вона має право на визнання за нею права власності на пропорційну частину земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування належної їй частини житлового будинку.
Враховуючи, що позивач набула права власності 1/2 частину житлового будинку, за нею має бути визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,250 га під її частиною будинку.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За цих обставин наявні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 0,250 га, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , яка належала на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 092157, зареєстрованого 25.10.1999, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_1 - місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 - місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя В.В.Хасанова