Справа № 157/999/24
Провадження №2/157/357/24
07 жовтня 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 19 квітня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №19.04.2023-100000007, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн строком на 42 дні під проценти за ставкою «Економ» - 2% та «Стандарт» - 3% за день користування. ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредитні кошти, свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на дату подачі позовної заяви у неї утворилась заборгованість в розмірі 12 720 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №19.04.2023-100000007 від 19 квітня 2023 року в розмірі 12 720 грн та сплачений судовий збір.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності та зазначила, що позовні вимоги визнає частково. До заяви долучила квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 19 квітня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.04.2023-100000007, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Р735, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що стверджується додатком до анкети позичальника (а.с. 16-17), пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 18-21) та заявою (а.с. 21 зворот - 23).
Згідно з умовами вказаного договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача. Згідно з п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 30.05.2023.
Первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду.
Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.
Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ».
Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».
Аналізуючи зміст кредитного договору № 19.04.2023-100000007 від 19.04.2023, вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.
Судом встановлено, що за вищевказаним договором ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6000 грн на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується квитанцією від 19 квітня 2023 року (а.с. 11-15).
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
В силу ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором.
Позивач у відповідності до ч. 1 ст. 509, ч. 1 ст. 1054 ЦК України свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному об'ємі - надав відповідачу кредитні кошти згідно з умовами кредитного договору. ОСОБА_1 у свою чергу взятих на себе зобов'язань не виконала - порушила строки погашення кредиту та відсотків за його користування, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за вказаним договором.
З наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №19.04.2023-100000007 від 19.04.2023 вбачається, що боржник має заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» у розмірі 12 720 грн, що складається з основного боргу 6000 грн та процентів - 6720 грн, які нараховані за період з 19 квітня по 30 травня 2023 року (а.с. 27).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.
Разом із тим, згідно з поданої відповідачем квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №8 від 28 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору сплатила 3900 гривень.
Беручи до уваги таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 19.04.2023-100000007 від 19.04.2023 за споживчий кредит, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 (а.с. 17 зворот), згідно з якою в першу чергу кошти на оплату кредиту зараховуються на погашення суми кредиту, сплачені відповідачем кошти слід зарахувати на погашення суми кредиту, у зв'язку з чим основний борг буде становити 2100 грн (6000 грн - 3900 грн).
Оскільки сума заборгованості відповідача по кредитному договору підтверджена належно проведеним розрахунком, тому саме такий її розмір слід стягнути на корить позивача із врахуванням частково сплаченої відповідачем заборгованості.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача усі понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.04.2023-100000007 від 19 квітня 2023 року в сумі 8820 (вісім тисяч вісімсот двадцять) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий: Б.С. Гамула