Справа № 157/1129/24
Провадження №2/157/394/24
07 жовтня 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Згідно з заповітом, який залишив ОСОБА_4 , спадкоємцем його майна є позивачка. Спадщину після його смерті своєчасно прийняла ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Крім позивачки, спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не претендують на спадкове майно.
ОСОБА_1 звернулася до Камінь-Каширської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне спадкодавцю майно, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність спадкодавцю вказаного спадкового майна.
Отже, до складу спадкового майна входить вказане вище нерухоме майно, на яке позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність на будинковолодіння правовстановлюючих документів і позасудовим порядком вирішити це питання неможливо.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить суд визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 й належав покійному ОСОБА_4 .
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явилися, подали заяви, в яких просять справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги визнають повністю.
Оскільки відповідачі визнають позов повністю, суд на підставі ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалює рішення в підготовчому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до повного задоволення.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 1 ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 за життя належав житловий будинок загальною площею 68,7 кв. м із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 він склав заповіт, посвідчений заступником голови Качинської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області Думич Л.Я., яким вказане будинковолодіння спадкодавець заповів своїй дочці - позивачці ОСОБА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_4 своєчасно прийняла позивачка ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. На право на земельну частку (пай) та на грошові вклади державний нотаріус видала відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом.
Крім позивачки, спадкоємцями першої черги за законом є також діти покійного ОСОБА_4 - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які спадщину не прийняли. Пережилого подружжя немає.
Зазначені обставини визнані відповідачами у поданій до суду заяві та підтверджуються дослідженими судом документами, зокрема: свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 15.05.1959, НОМЕР_2 , свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_3 від 22.09.1984, заповітом, посвідченим заступником голови Качинської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області Думич Л.Я., зареєстрованим у книзі для запису нотаріальних дій за №38, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 22.09.1997, спадковою справою №52/2000 до майна померлого ОСОБА_4 , витягом з погосподарської книги №3в за 1996-2000 роки Качинської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області №517 від 14.08.2024, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №392003481 від 22.08.2024, повідомленням КП «Волинське обласне БТІ» №5044/01-04 від 04.09.2024, повідомленням державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області №306/01-16 від 08.05.2024, довідкою Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області №556 від 23.09.2024, технічним паспортом на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , виготовленим 17.05.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , фактично набула на нього право власності. На цей час право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання права власності на вказане будинковолодіння за позивачем.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 328, 1216, 1296 Цивільного кодексу України (в ред. 2003 року), статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР (в ред. 1963 року), суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Повне ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ; відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Головуючий: Б.С. Гамула