04 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 753/7951/24
провадження № 61-11820ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року про відмову у забезпеченні позову у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення. Просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
21 серпня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Згідно з розпорядженням №1149/0/226-24 від 26 вересня 2024 року, у зв'язку із відставкою судді ОСОБА_3 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та касаційну скаргу передано судді Краснощокову Є.В.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України).
Таким чином, ухвала суду першої інстанції щодо відмови у забезпеченні позову, після її перегляду в апеляційному порядку, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки це не передбачено пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України. Самостійним предметом перегляду у касаційному порядку не може бути і постанова апеляційного суду, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, якою така ухвала залишена без змін.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 липня 2024 року у справі № 753/7951/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко