07 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12114/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.
розглянувши у письмовому проваджені заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
про ухвалення додаткового рішення
до постанови Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус"
про стягнення коштів
Постановою Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" задоволено, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у цій справі залишено в силі.
26.09.2024 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11900 гривень.
Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2024 заяву прийнято до розгляду у письмовому провадженні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 03.10.2024 надало Суду заперечення на заяву Позивача про ухвалення додаткового рішення, у якій просить залишити її без задоволення або зменшити розмір витрат на 90%.
Розглянувши заяву ТОВ "Теплоенергокомплект" та додані до неї документи, дослідивши доводи письмових заперечень ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" колегія суддів зазначає наступне.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати (рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 у справі № 23-рп/2009).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) пов'язаність цих витрат з розглядом справи; 2) обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись наведеними положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21.
У касаційній скарзі ТОВ "Теплоенергокомплект", що отримана Верховним Судом 12.07.2024 та є першим процесуальним документом, поданим Скаржником до суду касаційної інстанції, заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікується понести у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у розмірі 12000 грн, та зазначено, що фактична сума таких витрат буде уточнена за результатами розгляду справи.
У подальшому, після винесення постанови Суду від 25.09.2024 у письмовому провадженні, Скаржником 26.09.2024 подану заяву про ухвалення додаткового рішення з доданими документами на підтвердження суми витрат на правову допомогу у сумі 11900 грн.
Так позивачем разом із заявою надано:
1. Договір №04/03/24 про надання правничої допомоги від 04.03.2024, укладений між ТОВ "Теплоенергокомплект" як Клієнтом та Адвокатським об'єднанням "Сокіл" як Виконавцем, згідно пункту 1.1 якого Виконавець взяв на себе зобов'язання надати правничу допомогу ТОВ "Теплоенергокомплект" у справі №910/12114/23 про стягнення суми боргу з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", а ТОВ "Теплоенергокомплект" зобов'язалося оплатити надану правничу допомогу (далі - Договір);
2. Додаткову угоду №1 від 04.03.2024 до Договору, якою ТОВ "Теплоенергокомплект" та Адвокатське об'єднання "Сокіл" визначили порядок обчислення та оплати гонорару Виконавця за надання правничої допомоги Клієнту у справі про стягнення суми боргу з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України";
3. Ордер АІ №1560425 від 04.03.2024, виданий на підставі Договору ;
4. Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 29.09.2024 до Договору, згідно якого ТОВ "Теплоенергокомплект" як Клієнт та Адвокатське об'єднання "Сокіл" як Виконавець погодили зміст, тривалість та вартість наданої Виконавцем правничої допомоги Клієнту у справі № 910/12114/24 у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного господарського суду;
5. Платіжну інструкцію №3493 від 26.09.2024, що підтверджує здійснення оплати ТОВ "Теплоенергокомплект" на користь Адвокатським об'єднанням "СОКІЛ" за Договором грошових коштів у сумі 11900 грн.
При цьому у заяві, згідно з додатковою угодою № 1 до Договору, розраховано та обґрунтовано розмір саме такого гонорару за надання правничої допомоги шляхом множення загальної кількості годин, затрачених Виконавцем на надання правничої допомоги, на вартість однієї години надання правничої допомоги, а також визначено вартість однієї години надання правничої допомоги у розмірі 3500 грн. Додатковою угодою також визначено, що оплата гонорару здійснюється Клієнтом шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок Виконавця, але в будь-якому разі не пізніше п'яти днів з дати підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.
Згідно Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 26.09.2024 зміст наданої правничої допомоги складає аналіз судової практики Верховного Суду, підготовка та складання касаційної скарги, при цьому витрачено на надання такої допомоги 3,4 годин часу. З урахуванням раніше узгодженої ціни 3500 грн/год, загальна сума гонорару становить 11900 грн.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що ТОВ "Теплоенергокомплект" дотримано вимоги процесуального законодавства щодо заявлення про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та подальшого подання заяви про стягнення таких витрат з додаванням необхідних документів на їх підтвердження в порядку, передбаченому статтями 42, 46, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому відповідач у своїх запереченнях проти заяви позивача не наводить обґрунтованих доводів на їх підтвердження, а лише зазначає, що вартість однієї години правничої допомоги у сумі 3500 грн є неспівмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Водночас відповідач не наводить, якою є, на його думку, ринкова ціна таких послуг, і не зазначає, яким чином залишення заяви без розгляду чи зменшення заявленої позивачем суми на 90% відповідатиме визначеній статтею 126 Господарського процесуального кодексу України співмірності.
За таких обставин Суд не вбачає підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу та вважає його відповідним складності справи, ціні позову, вимогам касаційної скарги та в цілому обсягу виконаної адвокатом роботи (витраченого часу на підготовку та написання касаційної скарги).
Враховуючи зазначене заява ТОВ "Теплоенергокомсплект" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом у суді касаційної інстанції справи № 910/12114/23, підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомсплект" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12114/23 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр-т Гузара Любомира, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 16, офіс 17, код ЄДРПОУ 23390015) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) грн 00 коп.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді Н. Багай
І. Берднік