08 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/442/23
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І. М. (головуючого), Ємця А. А., Жайворонок Т. Є.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Гунди Василя Тарасовича,
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Забудова"
до відповідача: фізичної особи - підприємця Гунди Василя Тарасовича
про розірвання договору та стягнення грошових коштів в сумі 330 000 грн,
Фізична особа - підприємець Гунда Василь Тарасович (далі - ФОП Гунда В. Т., скаржник, відповідач) повторно звернувся 18.09.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 909/442/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.
Щодо строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі із посиланням на приписи статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що уже звертався до суду касаційної інстанції з метою оскарження судових рішень попередніх інстанцій без пропуску строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 13.08.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Гунда В. Т. на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 909/442/23 закрито; скаржник вдруге звертається до суду касаційної інстанції з метою вирішення спору по суті, відновлення порушеного права на доступ до правосуддя та розгляд скарги і постановлення судового рішення по суті касаційної скарги; зважаючи, що касаційне провадження у справі № 9109/442/23 було закрито, з підстав, які не залежали від скаржника, розгляд справи по суті не відбувся, скаржник вважає, що закриття первинної касаційної скарги ухвалою Верховного Суду на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, не перешкоджає повторному зверненню із касаційною скаргою із обґрунтуванням інших підстав для оскарження судового рішення. Невідкладно після ознайомлення зі змістом ухвали Верховного суду від 13.08.2024, скаржник вивчав релевантну судову практику, що потребувало значного часу, вказав інші підстави касаційного оскарження судових рішень, а тому строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Розглянувши наведені причини пропуску строку на касаційне оскарження, Суд вважає їх неповажними з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску такого строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, (повний текст її складено 13.06.2024), строк на її оскарження, встановлений частиною першою статті 288 ГПК України, закінчився 03.07.2024, повторно касаційну скаргу подано 18.09.2024, тобто із значним пропуском встановленого процесуального строку.
За результатом розгляду вперше поданої касаційної скарги ФОП Гунда В. Т. на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 909/442/23 касаційне провадження закрито на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України (ухвала Верховного Суду від 13.08.2024).
Верховний Суд, дослідивши доводи викладені у касаційній скарзі, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Гунди Т. В. на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 909/442/23, оскільки Судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
При цьому наслідком закриття касаційного провадження є залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Постановлення Верховним Судом ухвали від 13.08.2024 про закриття касаційного провадження за первісно поданою касаційною скаргою ФОП Гунди Т. В. у справі № 909/442/23 жодним чином не впливає на перебіг строку касаційного оскарження.
Процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Таким чином, зазначені скаржником причини повторного подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними для поновлення такого строку, оскільки залежать лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно існуючих обставин.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку; якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Оскільки скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що клопотання ФОП Гунди Т. В. про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 909/442/23 задоволенню не підлягає.
Щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2023 рік) цієї позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання (2023 рік) цієї позовної заяви) ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 684 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2023 році у справі подано позов про розірвання договору про надання юридичних послуг від 07.05.2020 № 2020/05/07 та стягнення грошових коштів у сумі 330 000 грн.
Рішенням місцевого суду від 27.12.2023, змінено постановою апеляційного господарського суду від 04.06.2024, мотивувальну частину рішення викладено у новій редакції, а резолютивну частину рішення залишив без змін.
Позивач оскаржує до касаційної інстанції судові акти повністю. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова та одна немайнових вимоги.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги немайновий та майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу 7 920 грн (330 000 грн х 1,5% х 200% х 0,8 ) та за одну немайнових вимогу, що складає 4 294, 40 грн, (2 684 грн х 200% х 0,8), а всього 12 214, 40 грн.
Між тим додатки до касаційної скарги не містять документа про сплату судового збору за розгляд касаційної скарги позивача у справі № 909/442/23.
Суд касаційної інстанції зазначає, що позивачу необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 12 214, 40 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Гунди Василя Тарасовича на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 зі справи № 909/442/23 залишити без руху.
2. Надати фізичній особі - підприємцю Гунді Василю Тарасовичу строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз'яснити фізичній особі - підприємцю Гунді Василю Тарасовичу, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Жайворонок