65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"30" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/196/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Васильєвої К.О.,
дослідивши матеріали справи
за заявою боржника: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
у відкритому судовому засіданні
представники сторін та учасників:
від заявника: не з'явився
від боржника: не з'явився;
керуючий реструктуризацією: не з'явився.
Встановив:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2024р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2024р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 в сумі 37 788, 61 грн. із задоволенням у першу чергу.
Ухвалою попереднього засідання суду від 13.09.2024р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів; призначено судове засідання на 30.09.2024р. об 11:00; викликано боржника (представника), керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича та Головне управління ДПС в Одеській області для участі у судовому засіданні.
Вказана ухвала учасникам справи в електронній формі до "Електронного кабінету" та на електронну адресу, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку процесуальних документів, довідки про доставку електронного документа.
Однак, у судове засідання 30.09.2024р. ані боржник (представник), ані керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович, ані Головне управління ДПС в Одеській області не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили.
Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Абз. 2 ч. 5 ст. 6 ГПК України передбачено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 5 ст. 242 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно п. 17 гл. 1 розд. III Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021р. № 1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Наведене дозволяє дійти висновку про те, що боржник (представник), керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович, Головне управління ДПС в Одеській області були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2024р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича; визначено строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду - 06.06.2024р.
П. 15 вказаної ухвали суду зобов'язано керуючого реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (ч. 3 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 06.03.2024р., 17.04.2024р., 16.05.2024р., 05.06.2024р., 20.06.2024р., 17.07.2024р., 09.08.2024р., 13.09.2024р. керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович викликався для участі у судовому засіданні та якого суд зобов'язував надати звіт про результати перевірки декларації боржника; відомості стосовно проведення, виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості; план реструктуризації; рішення щодо подальшої процедури у справі; докази проведення зборів кредиторів.
Також, вказаними ухвалами Господарського суду Одеської області встановлювалися строки керуючому реструктуризації арбітражному керуючому Солов'ю Юрію Анатолійовичу для подання витребуваних судом документів; попереджено про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, передбачену ст.ст. 131-135 ГПК України та про те, що не виконання керуючим реструктуризацією обов'язків, передбачених ст.ст. 114, ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, тягне за собою застосування ч. 4 ст. 28 вказаного Кодексу.
Вказані ухвали суду надсилались керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Солов'ю Юрію Анатолійовичу в електронній формі до "Електронного кабінету" та на електронну адресу, зазначену ним в поданих до суду документах, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку процесуальних документів, довідки про доставку електронного документа.
Наведене дозволяє дійти висновку про те, що арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення всіх судових засідань.
Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду 17.04.2024р., про що свідчить протокол судового засідання із відповідною датою.
Тобто, із призначених та проведених судових засіданнях, керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович був присутній лише в одному засіданні суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2024р. зобов'язано керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та надати відповідні докази суду.
Керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Соловей Юрієм Анатолійовичем надано клопотання, яке сформоване в системі «Електронний суд» 13.05.2024р. (вх. №19190/24 від 13.05.2024р.), про відкладення на іншу дату судове засідання у справі № 916/196/24, яке призначено на 13.05.2024р. о 12 год. 30 хв. та надати керуючому реструктуризацією додатковий час для письмового повідомлення кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника та надання відповідних доказів суду. У клопотанні повідомлено, що відповідно до досягнутих домовленостей з боржником остання взяла на себе зобов'язання щодо покриття витрат, що стосуються розгляду даної справи. Підтвердження щодо покриття витрат на поштову відправку кредиторам повідомлень про правові наслідки неподання ними заяв з грошовими вимогами до боржника отримав 13.05.2024р.
Ухвалою попереднього засідання суду від 13.09.2024р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів; зобов'язано керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича провести збори кредиторів не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали; зобов'язано надати: керуючого реструктуризацією звіт про процедуру; план реструктуризації; рішення щодо подальшої процедури у справі; докази проведення зборів кредиторів.
При цьому, в ухвалі суду встановлено строк керуючому реструктуризації арбітражному керуючому Солов'ю Юрія Анатолійовича для подання витребуваних судом документів, останнім днем строку прийняття судом яких засобами поштового зв'язку або через офіційну електронну адресу суду із відповідним цифровим підписом є 26.09.2024р. включно.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, керуючий реструктуризації не виконав вимоги ухвали від 13.09.2024р. та не надав суду доказів розробки та надання кредитору для голосування плану реструктуризації боргів боржника та доказів проведення збори кредиторів не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали.
З огляду на матеріали справи вбачається недотримання керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Соловей Юрієм Анатолійовичем вимог Кодексу України з процедур банкрутства про, що свідчить наступне.
З дня свого призначення (06.03.2024р.) арбітражним керуючим Соловей Юрієм Анатолійовичем були надані суду наступні документи: клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 12.04.2024р. (вх. №15222/24 від 15.04.2024р.) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 16.04.2024р. було задоволено; клопотання, яке сформоване в системі «Електронний суд» 17.04.2024р. (вх. №15801/24 від 17.04.2024р.), про закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства; клопотання, яке сформоване в системі «Електронний суд» 13.05.2024р. (вх. №19190/24 від 13.05.2024р.), про відкладення судового засідання; повідомлення щодо правових наслідків неподання кредиторами у порушенні вимог ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржник (вх. №22427/24 від 05.06.2024р.); заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 01.08.2024р. (вх. №28956/24 від 01.08.2024р.), про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді ( внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи); повідомлення, сформоване в системі "Електронний суд" 08.08.2024р. (вх. №29634/24 від 08.08.2024р.), про не визнання в повному обсязі вимог Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 .
Керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Соловей Юрієм Анатолійовичем надано клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 11.09.2024р. (вх. №33054/24 від 11.09.2024р.), до якого додано: звіт про перевірку декларацій від 09.08.2024р. з надсиланням його боржнику; опис майна боржника датований 09.08.2024р.; запити боржнику арбітражного керуючого від 26.03.2024р.; запити до відповідних установ та організацій арбітражного керуючого від 26.03.2024р. стосовно наявності чи відсутності зареєстрованого за ОСОБА_1 майна та відповіді на них; витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 11.09.2024р., інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта.
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 06.03.2024р., 17.04.2024р., 16.05.2024р., 05.06.2024р., 20.06.2024р., 17.07.2024р., 09.08.2024р., 13.09.2024р. боржник (представник) викликався для участі у судовому засіданні.
Вказані ухвали суду надсилались боржнику та представнику боржника в електронній формі на електронну адресу, зазначену ними в поданих до суду документах, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку процесуальних документів та в електронній формі до "Електронного кабінету", про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронного документа.
Наведене дозволяє дійти висновку про те, що боржник та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення всіх судових засідань.
Боржник та представник боржника (поза межами приміщення суду) з'являлися тільки у підготовче засідання суду (21.02.2024р. та 06.03.2024р.).
Надалі, ані боржник, ані його представник в жодне із призначених судових засідань зазначеними ухвалами суду, не з'явилися.
Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможності представником боржника подавалися заяви, сформовані в системі «Електронний суд» 09.04.2024р. (вх. №1457/24 від 09.04.2024р.), 07.05.2024р. (вх. №18553/24 від 08.05.2024р.), 30.05.2024р. (вх. №21734/24 від 30.05.2024р.), 24.06.2024р. (вх. №24540/24 від 24.06.2024р.), 08.08.2024р. (вх. №29634/24 від 08.08.2024р.), 19.08.2024р. (вх. №30551/24 від 19.08.2024р.) про проведення судового засідання без участі боржника та його представника без вказівки поважних причин такої неявки.
Представником боржника подано заперечення, сформовані в системі "Електронний суд" 06.08.2024р. (вх. №29403/24 від 06.08.2024р.), в якому просив відмовити у задоволенні грошових вимог Головного управління ДПС в Одеській області у повному обсязі
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
За змістом ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч.2, 3 ст. 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п.п. 1-3 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (п.п. 1, 2, 5, 6 ч.8 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом цієї норми: чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника; обов'язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника; коло ініціаторів її застосування не конкретизовано; господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Водночас, очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб (аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
Щодо застосування ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.
Ч. 1 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право: 2) отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством; 3) здійснювати огляд майна боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний: 1) розглядати заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника, що надійшли у встановленому цим Кодексом порядку; 2) повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; 3) скласти та у випадках, передбачених цим Кодексом, вести реєстр вимог кредиторів; 4) скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; 5) організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; 6) сформувати ліквідаційну масу; 7) брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду; 8) відкрити спеціальний рахунок для розрахунків із кредиторами; 9) погашати вимоги кредиторів згідно з черговістю у процедурі погашення боргів боржника, а якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника - відповідно до плану реструктуризації за рахунок коштів, отриманих від продажу такого майна; 10) якщо планом реструктуризації передбачено продаж майна боржника, звітувати перед господарським судом та зборами кредиторів про результати продажу майна боржника протягом трьох робочих днів з дня такого продажу; 11) виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника; 12) здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
ОСОБА_1 звернулася із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в обґрунтування якої вказала про наявність загальної суми заборгованості перед кредиторами в розмірі 112 673, 35 грн., яку вона припинила погашати упродовж більш ніж двох місяців; існування інших обставин, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності боржника, що виникли у 2020-2023рр. та діють на даний час (пандемія нової коронавірусної інфекції, введення воєнного стану, щомісячна девальвація національної валюти).
Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 06.03.2024р. однак станом на 30.09.2024р. суду не було подано погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник має статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; боржник працевлаштований, про що свідчить трудова книжка.
Однак, під час розгляду справи судами встановлено відсутність доказів щодо вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредиторами.
Встановлені обставини у їх сукупності, за відсутності відповідних належних та допустимих доказів не дають можливості у повній мірі достеменно встановити ознаки платоспроможності/неплатоспроможності боржника, встановлення яких є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів.
Встановлені обставини є свідченням відсутності намірів боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації.
Причиною неподання погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів є формальний підхід боржниці до складення плану реструктуризації, без визначення дієвого механізму погашення боргів перед кредитором. Такі обставини не демонструють ефективне прагнення боржника до компромісу з кредитором щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.
Отже, саме поведінка боржниці є недобросовісною, оскільки містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що є зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Отже, боржник не вживає жодних заходів для досягнення компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та не вживає заходів до хоча б часткового їх задоволення.
Боржник ухиляється від відкритої взаємодії з судом, у судові засідання не з'являлася.
Наявність визнаних грошових вимог Головного управління ДПС в Одеській області, які подані хоч із пропуском строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимагає розроблення плану реструктуризації, погодження його боржником.
Незгода боржника із грошовими вимогами Головного управління ДПС в Одеській області не впливає на необхідність дотримання вимог Кодексу.
Ухвала суду від 13.09.2024р. про розгляд вимог кредитора набрала законної сили та не оскаржувалась.
При поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20).
У силу ч. 1 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Суд зазначає, що виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Так, згідно приписів ст.ст. 42, 43 ГПК України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав (ст. 3 ЦК України). Реалізація процесуальних прав та обов'язків передбачає і дотримання приписів матеріального права.
Водночас у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника роль арбітражного керуючого є ключовою, адже за ч. 1 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, відтак, керуючий реструктуризацією зобов'язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Подання плану реструктуризації боржником - фізичною особою разом з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та затвердження такого плану судом це абсолютно 2 різні процеси.
1-й процес (подання плану реструктуризації разом з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство) залежить виключно від дій боржника - фізичної особи.
2-й процес (затвердження плану реструктуризації) залежить від керуючого реструктуризацією, який подає план на розгляд зборів кредиторів боржника і протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів.
Водночас згідно з п. 7 ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний, серед іншого, брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду.
Хоча Кодекс України з процедур банкрутства докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до ч. 7, п. 2 ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
Суд наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.
Судом встановлено, що причиною неподання протягом встановленого Кодексом України з процедур банкрутства до суду плану реструктуризації боргів боржника є також поведінка арбітражного керуючого, неодноразове невиконання яким вимог ухвал суду та вимог Кодексу України з процедур банкрутства призвела до того, що такий план не поданий.
Суд встановив, що арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович зволікав при виконанні своїх повноважень, неодноразово порушував процесуальні строки на вчинення дій, що встановлені Кодексом України з процедур банкрутства та судом.
Ухвала попереднього засідання суду постановлена 13.09.2024р. та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Однак, доказів письмового повідомлення кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організацію їх проведення матеріали справи не містять.
Таким чином, станом на 30.09.2024р. арбітражний керуючий Соловей Юрій Анатолійович надав звіт із пропуском строку, встановленого судом; не виконав ухвалу суду в частині надання доказів проведення зборів кредиторів; план реструктуризації; рішення щодо подальшої процедури у справі; з'явився лише один раз у судове засідання в режимі відеоконференції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що арбітражним керуючим Соловей Юрієм Анатолійовичем не виконано та неналежним чином виконуються обов'язки, які покладались на арбітражного керуючого як на керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі, що призвело до затягування провадження у справі та виходу за межі 3-х місячного строку; неможливості завершення процедури реструктуризації та вирішення питання щодо переходу до наступної процедури та захисту прав учасників справи.
Тобто, станом на 30.09.2024р. боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника не надано на розгляд кредитора дійсного та реального плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Причиною неподання протягом встановленого Кодексом України з процедур банкрутства до суду плану реструктуризації боргів боржника є саме поведінка боржника та представника, яка є недобросовісною, та арбітражного керуючого, неодноразове невиконання яким вимог ухвал суду та вимог Кодексу України з процедур банкрутства призвела до того, що трьох-місячний строк на подання суду плану сплинув.
Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з п. 2 ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи сплив трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника, неподання до суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника, наявність обставин недобросовісної поведінки боржника, дослідження вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 переслідує виключно цілі списання боргів шляхом швидкого переходу до наступної процедури, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, що свідчить про існування правових підстав для закриття провадження у справі на підставі ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника не надано на розгляд зборів кредиторів дійсного та реального плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Керуючись ч.11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Закрити провадження у справі №916/196/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
2.Припинити процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2024р.
3.Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1895 від 29.12.2018р.
4.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2024р. по справі №916/196/24.
Ухвала набирає законної сили 30 вересня 2024р. та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повну ухвалу складено та підписано 07 жовтня 2024р.
Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), приватного виконавця Притуляк В.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info@bl.od.dvs.gov.ua), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (upr@od.pfu.gov.ua), Управління банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (@dp.minjust.gov.ua. bankrut@zp.minjust.gov.ua). Головного управління ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua).
Суддя Л.І. Грабован