65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3534/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача: Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"
про стягнення 57078 грн
09.08.2024 через підсистему Електронний суд Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало до суду позов до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" про стягнення 57078грн плати за користування вагонами протягом вересня-грудня 2023 року за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 01125815/2023-0002 від 19.05.2023.
Ухвалою від 14.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.
Відповідач отримав ухвалу 14.08.2024 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.
16.08.2024, у встановлений строк, відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне:
- з незрозумілих причин у позовній заяві не зазначено про вжиті сторонами заходи досудового врегулювання спору, а саме про те, що на претензію Позивача щодо сплати належних Залізниці платежів від 14.02.2024 № ЦПС-18/48 ДП «ІЗМ МТП» надано відповідь від 08.04.2024 № 34/1-88-24, а на претензію від 24.04.2024 № ЦПС-09/114 - відповідь ДП «ІЗМ МТП» від 30.04.2024 № 34/1-117-24. Зокрема, у період вересня-жовтень 2023 року Відповідачем провадилося навантаження вагонів, як в вагони, які прибули в порожньому стані, так і в вагони після вивантаження на коліях ДП «ІЗМ МТП». Станцією Ізмаїл сформовані відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 19093531, 13093534, 13093535, 13093538, 05104689, 05104692, 15105139, 15105140, 15105142, 18105217. У період листопада-грудня 2023 року станцією Ізмаїл сформовані відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 09116104, 09116105, 13116268, 25116611, 29116730, 24127440, 08127037 на загальну суму 15620,00 грн без ПДВ,
- відповідач вважає, що затримка вагонів відбулась з вини позивача, але позивач не склав про це акти форми ГУ-23, хоча відповідач у деяких відомостях за користування вагонами виклав свої зауваження з цього приводу і вказав на необхідність складення таких актів,
- відповідач посилається, що затримка вагонів відбувалась ще і через зважування вагонів на вагах залізниці.
18.09.2024 та 07.10.2024 позивач подав пояснення, у яких зазначив про обгрунтованість позову.
Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Розглянувши матеріали справи, суд
19.05.2023 Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (відповідач, заявник) підписано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 01125815/2023-002, згідно з якою замовник підтверджує, що його в повній мірі ознайомлено з оприлюдненим Акціонерним товариством "Українська залізниця" (позивач) на сторінці http://uz-cargo.com/ Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом станом на день подання цієї заяви, ознайомлено з всією інформацією, необхідною для виконання договору, та визнає всі умови договору, а також відповідач виражає волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст.634 ЦК України. Строк договору у заяві визначено до 31.12.2023.
За умовами цього договору його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.
Згідно з п.1.4 договору надання послуг може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до п.2.1.5 договору замовник зобов'язаний відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Згідно з п.3.4 договору замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (плата за користування власними вагонами перевізника).
Відповідно до п.3.4.1 договору розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п.3.4.2. договору.
Згідно з п.3.4.3 договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п.3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами Перевізника у випадках, вказаних в п.3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом вересня-грудня 2023 року на під'їздну колію відповідача позивачем надавались вагони під навантаження, а після навантаження - забирались, що підтверджується наявними в матеріалах справи пам'ятками про подавання вагонів та пам'ятками про забирання вагонів (т. 1 а.с. 191-233), які підписані представниками з боку обох сторін.
За час користування спірними вагонами з моменту подавання вагонів на під'їзну колію Порту до моменту забирання вагонів Залізницею нараховано плату за користування вагонами в розмірі 88980 грн з ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами (т. 1 а.с.96-119).
Відповідач частково сплатив плату за користування спірними вагонами в сумі 31902грн з ПДВ, а решту суми 57078грн відповідач відмовився сплатити, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Відповідач заперечує проти сплати 57078грн посилаючись на відсутність його відповідальності за затримку вагонів.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ч.2 ст.908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст.71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.
Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження. Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови. У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття. Порядок розрахунків та перелік операцій
В п.3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно із п.4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника. Про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання локомотивом залізниці вантажовласник повинен повідомити станцію (форма повідомлення наведена у додатку 12). Спосіб повідомлення встановлюється в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договором про подавання та забирання вагонів). У повідомленні робиться відмітка про час його передачі та прийняття, вказуються прізвища працівників вантажовласника і станції, які його передали та прийняли. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Вантажовласник повинен призначити для приймання і передачі повідомлень працівників; їхні прізвища та номери телефонів надают
В п.6 Правил користування вагонами і контейнерами закріплено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Відповідно до п.12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Згідно з п.16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі ,,Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі ,,Примітки» відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства;… відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами);… затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Відповідач вважає, що винною у затримці вагонів є саме Залізниця (позивач).
Отже, якщо винна залізниця, то тобто наявні підставі пп. ,,в» п.16 Правил користування вагонами та контейнерами, то це повинно бути відображено у графі ,,Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів відомостей стосовно часу затримки вагонів з вини Залізниці.
Згідно ч.1 ст.77 ГПК України (,,Допустимість доказів») обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, те, що, посилаючись на відсутність його вини у користуванні вагонами понад встановлені законодавством та умовами договору строки, відповідач в обґрунтування своєї позиції не надав допустимі докази, якими є пам'ятки про подавання/забирання вагонів (із зазначенням часу затримки з вини залізниці), те, що обставини, на які ґрунтуються доводи відповідача в названій частині, підтверджуються тільки в спосіб, вказаний у пп. ,,в» п.16 Правил користування вагонами та контейнерами, та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, те, що пам'ятки про подавання/забирання вагонів підписано Портом без зауважень щодо вини перевізника у затримці вагонів, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи свідчать про вину саме Порту у несвоєчасному забиранні та передачі вагонів Залізниці, у зв'язку з чим остання має право на нарахування та заявлення до стягнення з відповідача плати згідно із ст.ст.46,119 Статуту залізниць України та п.п.3,4,5,8,12 Правил користування вагонами та контейнерами.
Крім того, на підтвердження розміру плати за користування вагонами в матеріалах справи наявні відомості плати за користування вагонами, які містять зауваження представника відповідача про те, що відсутні акти загальної форми ГУ-23 на відповідальність залізниці в очікуванні маневрових засобів до виведення завантажених вагонів на зважування відповідно до наданої заявки.
Суд відхиляє ці посилання відповідача, оскільки відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Матеріалами справи підтверджується, що спірні вагони знаходились на під'їздній колії відповідача, а не на залізничній станції, та перебували у користуванні відповідача, що підтверджується пам'ятками про подавання вагонів.
З огляду на викладене, у залізниці були відсутні підстави для складання будь-яких актів загальної форми ГУ-23 стосовно вагонів, які фізично відсутні на станції та перебувають у користуванні вантажовідправника.
Згідно з ст. 37 Статуту залізниць України та п. 17 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, графи перевізних документів “маса вантажу визначена відправником» заповнюється вантажовідправником.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей,зазначених ним у накладній.
Отже, відсутні підстави для звільнення відповідача за час користування вагонами на час вчинення ним будь-яких дій пов'язаних з визначенням маси вантажу у вагонах.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (код 01125815, м. Ізмаїл Одеської області вул. Портова 7) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код 40075815, м. Київ вул. Є. Гедройця 5) 57078грн заборгованості та 2422,40грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 жовтня 2024 р.
Суддя В.В. Литвинова