65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/3478/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) до Фізичної особи-підприємця Ягодкіної Валентини Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення від 14.08.2006 № 233/99 в розмірі 8 407,04 грн., з якої 7 212,46 грн. - сума основного боргу, 1 194,58 грн. - пеня
Представники:
Від позивача - Вакаренко І.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Ягодкіної Валентини Юріївни про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення від 14.08.2006 № 233/99 в розмірі 8 407,04 грн., з якої 7 212,46 грн. - сума основного боргу, 1 194,58 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2024.
Протокольною ухвалою від 09.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.09.2024.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 143, 145 Конституції України, статті 4, 17, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 15, 16, 509, 525, 526, 549, 550, 551, 552, 611, 625, 651 Цивільного кодексу України, статті 173, 193, 284, 286 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення від 14.08.2006 № 233/99 щодо оплати.
Відповідач не забезпечив, явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
14.08.2006 між КП «ДЕЗ «Північне» та Відповідачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 233/99 (далі - Договір від 14.08.2006).
Відповідно до пункту 1.1 Договору від 14.08.2006 орендодавець (Позивач) передав, а орендар (Відповідач) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 52, загальною площею 25,7 кв.м. на підставі розпорядження райадміністрації № 746/1р від 16.08.2006 під перукарню.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.4 Договору від 14.08.2006 встановлено, що орендна плата визначається на підставі статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради від 09.11.2005 № 4840-1V «Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси». За орендоване приміщення орендар, зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору оренди 136,16 грн. на місяць без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
В подальшому додатковими погодженнями до Договору від 14.08.2006 сторонами змінювались назва орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, порядок розрахунків та строк дії договору.
Додатковим договором від 21.03.2018 № 5 продовжено строк дії договору до 21.02.2021 та встановлено орендну плату з 21.08.2018 у розмірі 878,93 грн., що розрахована без урахувань податку на додану вартість, індексу інфляції та є базовою ставкою орендної плати за місяць.
09.11.2020 Фізичною особою-підприємцем Ягодкіною Валентиною Юріївною було подано заяву до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в якій просила продовжити Договір оренди від 14.08.2006 № 233/99.
Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.
Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина друга статті 202 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин першої, другої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-IX).
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610, пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім окремих визначених в ньому положень.
Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX, після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону. Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід'ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX встановлено, що Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.
Пунктом 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
Згідно із пунктом 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, Орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
Відповідно до пункту 144 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев'ятою статті 18 Закону.
Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
У разі прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, здійснюються дії, передбачені пунктом 142 цього Порядку.
Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору.
Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
Рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У межах зазначеного строку орендодавець може переглянути умови та додаткові умови (у разі наявності) оренди майна згідно з пунктами 51 та 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 146 цього Порядку.
Отже, на підставі наведених норм, неприйняття ДКВ ОМР протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря - ФОП Ягодкіної В.Ю. від 09.11.2020 рішень про продовження договору оренди або про відмову у його продовженні, вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
Згідно із пунктом 151 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди. У разі відмови балансоутримувача від підписання додаткової угоди про продовження договору оренди така угода укладається між орендодавцем та чинним орендарем.
Додаткова угода про продовження договору оренди майна оприлюднюється в порядку та строки, передбачені цим Порядком для оприлюднення договорів оренди.
Якщо переможцем став інший учасник аукціону, договір з чинним орендарем припиняється у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено. При цьому якщо строк дії договору оренди з чинним орендарем закінчився, такий договір вважається продовженим до моменту укладення договору з переможцем аукціону або до моменту настання випадку, передбаченого пунктом 152 цього Порядку.
Пунктом 152 цього порядку передбачені випадки, коли аукціон на продовження договору оренди визнається таким, за результатами якого об'єкт не було передано в оренду.
Тобто, нормами вказаних пунктів 134, 143, 144, 151 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, врегульовано відносини сторін договору оренди у період між прийняттям рішення про оголошення аукціону на підставі заяви чинного орендаря і моментом укладення договору з переможцем цього аукціону. При цьому визначено, що навіть коли строк договору оренди з чинним орендарем закінчився, він вважається продовженим. Цим нормативно забезпечується безперервність користування майном і отримання орендної плати державним та місцевим бюджетами до моменту укладення додаткової угоди про продовження договору оренди майна або ж нового договору з переможцем аукціону.
Як вже зазначалось вище 09.11.2020 орендарем було надано відповідну заяву, у встановлені нормами чинного законодавства строки. А відткак, Договір оренди від 14.08.2006 № 233/99 продовжив свою дію на тих самих умовах до моменту проведення аукціону.
Щодо стягнення суми основного боргу, слід зазначити наступне.
Позивачем нараховано орендну плату за період з 01.05.2021 по 16.07.2024 в розмірі 7 212,46 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.
Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі № 916/3478/24 Відповідачем було сплачено орендну плату в розмірі 2 600,00 грн., що підтверджується виписками з рахунка Позивача, а саме:
1 000,00 грн. - 23.07.2024;
1 000,00 грн. - 02.09.2024;
600,00 грн. - 25.09.2024.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі № 916/3478/24 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Ягодкіної Валентини Юріївни в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 600,00 грн.
Отже сума заборгованості за Договором від 14.08.2006 складає 4 612,46 грн. (7 212,46 - 2 600,00 = 4 612,46).
Докази оплати Відповідачем заборгованості у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.
Щодо стягнення пені слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.2 Договору оренди нежилого приміщення від 12.12.2019 № 539/19 за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен бути виконаний.
Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 14.08.2006 за періоди з 16.08.2023 по 31.07.2024 складає суму в розмірі 1 194,58 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.
Частиною першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.
Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Враховуючи інтереси сторін, ступень виконання зобов'язання, співвідношення суми пені із основним боргом, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 461,25 грн.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 4 612,46 грн. - суми основного боргу та 461,25 грн. - пені.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень частини дев'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що спір у цій справі виник саме внаслідок неправильних дій Відповідача, а саме несплату ним орендної плати за Договором 14.08.2006 № 233/99, судовий збір покладається на Відповідача в повному розмірі.
Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтями 549, 629, частиною першою статті 759, статтею 785 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 75, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 916/3478/24 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Ягодкіної Валентини Юріївни в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 600,00 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ягодкіної Валентини Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595, р/р UA 398201720355239012083034299) 4 612,46 грн. (чотири тисячі шістсот дванадцять гривень 46 коп.) - суми основного боргу, 461,25 грн. (чотириста шістдесят одна гривня 25 коп.) - пені та витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
3. Відмовити в задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Ягодкіної Валентини Юріївни в частині стягнення 733,33 грн. - пені.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2024 р.
Суддя Ю.А. Шаратов