вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/652/22
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код: 20474912)
до
Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради (07101, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Славутич, Київський квартал, будинок 14, код: 32631821)
про стягнення 12523,86 гривень,
До Господарського суду Київської області 02.05.2022 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» (надалі по тексту - позивач/ПрАТ «СК «Аркс») про стягнення з Комунального підприємства «Житлово-комунальний центр» Славутицької міської ради (надалі по тексту - відповідач/КП «ЖКЦ») 12523,86 гривень збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі договору добровільного страхування майна від 14.03.2019 № CNSLNBR-192E5UE, здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у зв'язку з залиттям квартири. Тому, на переконання позивача, відповідно до положень ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» ним отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду - відповідача, який в добровільному порядку відмовився відшкодувати суму збитків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2022 позовну заяву приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/652/22. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
На адресу суду 31.05.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує пред'явленні позовні вимоги, зокрема заперечує розрахований позивачем розмір спричинених збитків.
До суду 08.06.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, а 27.06.2022 відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив.
Також на адресу суду 05.07.2022 від позивача надійшло клопотання про призначення у справі будівельної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2022 призначено у справі № 911/652/22 судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі № 911/652/22 зупинено, а матеріали справи № 911/652/22 скеровано до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, якому доручено проведення судової експертизи.
На адресу суду 03.11.2022 від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання щодо погодження термінів виконання експертизи, у якому експертна установа просить суд надати письмову згоду щодо орієнтовного строку початку проведення судової будівельно-технічної експертизи у І кварталі 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 клопотання Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про погодження термінів виконання експертизи повернуто заявнику без розгляду.
На адресу суду 14.12.2022 від судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання, в якому останній посилаючись на п. 15 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2017 № 591 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за № 1024/30892, просить суд надати письмову згоду щодо орієнтовного строку початку проведення судової будівельно-технічної експертизи у І кварталі 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2023 поновлено провадження у справі № 911/652/22, у задоволенні клопотання судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про погодження термінів виконання експертизи відмовлено, витребувано від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали справи № 911/652/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання та зобов'язано позивача та відповідача у строк до 30.01.2023 подати до суду пропозиції щодо призначення експертизи іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України «Про судову експертизу», попередньо з'ясувавши строки її проведення.
На адресу суду 30.01.2023 від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2023, надійшло клопотання в якому останній просить суд доручити проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2023 у справі № 911/652/22 призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено, а матеріали справи скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, якому доручено проведення судової експертизи.
На адресу суду 21.03.2023 від завідувача Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист, в якому останній посилаючись на п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 08.10.1998 (із змінами), просить суд погодити більш розумний строк проведення експертизи, тобто понад 90 календарних днів (орієнтовний термін початку проведення експертизи в порядку черги - І квартал 2024 року). Звертаючись до суду із вказаним проханням завідувач Чернігівського відділення КНДІСЕ посилається на поточну завантаженість фахівців Чернігівського відділення КНДІСЕ, що виконують будівельно-технічні експертизи різної категорії складності, в тому числі з визначення матеріальних збитків, заподіяних у результаті збройної агресії, тому провести призначену експертизу у визначені законодавством строки не вбачається за можливе.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 провадження у справі № 911/652/22 поновлено; відмовлено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у погодженні проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів (орієнтовний термін початку проведення експертизи в порядку черги - І квартал 2024 року); витребувано від Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи № 911/652/22; проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 911/652/22, призначеною ухвалою суду від 08.02.2023, доручено Київському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі № 911/652/22 зупинено.
На адресу суду 09.08.2023 від судового експерта Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про: представення об'єкта для огляду та забезпечення безперешкодного доступу до об'єкта дослідження; забезпечення умов роботи експерта під час проведення огляду та виконання обмірів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2023, окрім іншого, вказане клопотання судового експерта задоволено та зобов'язано позивача та відповідача представити об'єкти для огляду та забезпечити безперешкодний доступ до об'єктів дослідження в місці їх знаходження 24.08.2023 о 12:00 годині, забезпечити умови роботи експерта під час проведення огляду та виконання обмірів.
До суду 21.08.2023 від позивача надійшла заява у якій останній повідомив про неможливість забезпечення доступу до об'єктів дослідження та просить здійснити проведення експертизи за наявними матеріалами справи.
На адресу суду 14.09.2023 надійшли матеріали господарської справи № 911/652/22 разом із супровідним листом № 6545/18/вих.-23/ЛЕП від 14.09.2023 та повідомленням судового експерта від 14.09.2023 № 1998-Е про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.10.2023 провадження у справі № 911/652/22 поновлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2024 проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 911/652/22, призначеною ухвалою суду від 08.02.2023, доручено Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса»; провадження у справі № 911/652/22 зупинено.
На адресу суду 04.03.2024 від експертної установи найшло клопотання про погодження терміну проведення експертизи, відповідно до якого він повідомляє про значне поточне навантаження експертів та просить суд погодити термін проведення експертизи понад 90 днів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2024 погоджено Київському відділенню Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України строки проведення судової експертизи у справі № 911/652/22 понад 90 календарних днів.
До суду 23.05.2024 надійшли матеріали господарської справи № 911/652/22 разом із супровідним листом від 16.05.2024 № 342/16/192-16-24-21/24, яким експертна установа повідомила суд про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з несплатою рахунку за проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2024 провадження у справі № 911/652/22 поновлено.
Враховуючи те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ПрАТ «СК «Аркс» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) 14.03.2019 укладено електронний договір комплексного страхування майна (акцепт) № CNSLNBR-192E5UE (далі - договір) предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном за п. 5.1 договору, а також з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок володіння, користування та розпорядження майном, зазначеним у п. 5.1. договору.
Згідно з умовами цього договору і правил страхування. Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов'язується своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору, умов страхування і правил страхування (пункт 4.2. договору).
У пункті 5.1. договору визначено, що майном, що страхується, є нерухоме майно, яким володіє, розпоряджується або користується страхувальник. Майно, що страхується має технічний паспорт, що містить основні відомості про нього: місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта тощо. Назва (квартира, будинок тощо): нерухомість; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 7.1. договору, договір набуває чинності з 00-00 годин « 15-03-2019 00:00:00», але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу, вказаного у п. 8.3 Акцепта у повному обсязі на рахунок страховика та діє до 24-00 годин « 14.03.2020 00:00:00». У випадку ненадходження або надходження не в повному обсязі на розрахунковий рахунок страховика страхового платежу договір вважається таким, що не набув чинності.
Згідно свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_1 , на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 .
З викладених у позові обставин вбачається, що 21.07.2020 із застрахованим майном відбулась страхова подія, а саме: затоплення квартири водою, внаслідок протікання даху у зв'язку з дощем.
У матеріалах справи наявний акт огляду від 22.07.2020 № 2772, складеним комісією у складі: інженер КП «ЖКЦ» ОСОБА_3, який підписаний останнім та ОСОБА_1 та затверджений директором КП «ЖКЦ» ОСОБА_2 .
Так, зі змісту вказаного акта слідує, що в результаті огляду комісія встановила, зокрема, пошкодження внутрішнього оздоблення квартири. При огляді технічного поверху виявлено сліди від затікань під зливною трубою (на час огляду дефекти було усунуто) та на плиті перекриття між стінами.
Також позивачем долучено до матеріалів справи заяву про страхове відшкодування від імені заявника - ОСОБА_1 , датовану 21.07.2020, яка з боку заявниці не підписана.
Згідно з кошторисом відновлювального ремонту від 28.07.2020 об'єкт страхування - квартира, за адресою АДРЕСА_1 , вартість відновлювального ремонту становить 12523,86 гривень.
Позивачем до матеріалів справи надано страховий акт № ARX2597659 від 28.07.2020, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 12523,86 гривень.
Також позивачем надано до матеріалів справи платіжне доручення від 29.07.2020 № 690871 відповідно до якого платник - ПрАТ «СК «Аркс» (код: 20474912) перерахував отримувачу - АТ «СК «Аркс» (код: 20474912) грошові кошти у розмірі 12904,36 гривень, призначення платежу: «виплата по відомості № АХА00001300 від 29.07.2020», а також таблицю, в якій вказані, зокрема, дані страхувальника ( ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) та сума 12523,86 гривень.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із претензією від 04.09.2020 № 0008864/ІНС, в якій повідомив про те, що 21.07.2020 у АДРЕСА_3 сталася страхова подія, а саме затоплення квартири АДРЕСА_4 , внаслідок прориву тепломережі. У зв'язку з чим до позивача надійшла заява від потерпілої сторони про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку, яка стала підставою для складання страхового акта та виплати страхового відшкодування у розмірі 12523,86 гривень.
З огляду на викладені обставини позивач, посилаючись на те, що страховий випадок стався внаслідок затікання під зливною трубою на технічному поверсі від дощу в АДРЕСА_1 балансоутримувач несе відповідальність за шкоду нанесеною декоративною плиткою, просив відшкодувати суму завданих збитків у розмірі 12523,86 гривень.
У відповідь на вказану претензію відповідач відповіддю від 28.09.2020 № 1229 повідомив позивача про недоведеність з його боку вини відповідача у затопленні (залитті) квартири, тому вимоги висунуті у претензії є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом стало те, що, як зазначає позивач, до нього перейшло право вимоги до відповідача щодо відшкодування страхувальнику суми сплаченого страхового відшкодування, як до управителя будинку, в якому відбулося затоплення застрахованої позивачем квартири.
Відповідач у відзиві на позов, зокрема вказував на необґрунтованість та недоведеність пред'явлених позовних вимог.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» (тут і надалі в редакції, чинній на момент укладення договору) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 11 ч. 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування майна.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк здійснити виплату страхового відшкодування.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Предметом доказування у розглядуваній справі є встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин, пов'язаних з набуттям позивачем права вимоги до відповідача та здійснення виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Зазначена правова позиція наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
При цьому, як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/1762/19, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Дослідивши подані позивачем докази, на які останній посилається як на підставу своїх вимог, суд зазначає, що з наданих позивачем доказів у сукупності не можливо встановити того факту що до позивача перейшло право вимоги до відповідача та здійснення позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Так, як вбачається з наданих позивачем доказів, позивачем у страховому акті підставою для здійснення розрахунку зазначено договір страхування № CNSLNBR-192E5UE.17 від 14.03.2019 зі строком дії договору з 15.07.2020 до 14.08.2020, натомість до матеріалів справи долучено копію договору від 14.03.2019 № CNSLNBR-192E5UE, строк дії якого становить з 15.03.2019 до 14.03.2020. Відтак, наявність вказаних розбіжностей у документах, які є підставою для проведення страхової виплати, унеможливлює встановлення правових підстав для здійснення відшкодування.
До того ж, суд зазначає, що згідно частини 3 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування, повинен містити, серед іншого, строк дії договору.
Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі закінчення строку дії (пункт 1 частина 1 стаття 28 Закону України «Про страхування»).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).
Встановлений у п. 7.1. договору строк його дії встановлює період, протягом якого сторони наділені певними правами та обов'язками, обумовленими цим договором. Та, як вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи договору, строк його дії припинився (14.03.2020) до настання страхового випадку (21.07.2020), що, за відсутності доказів пролонгації договору, свідчить про те, що виплата страхового відшкодування, про яку зазначає позивач, відбулась поза межами строку дії договору.
Крім цього, на підтвердження виплати страхового відшкодування на користь застрахованої особи позивачем надано платіжне доручення від 29.07.2020 № 690871 на суму 12904,36 гривень. Втім, за змістом платіжного доручення вбачається, що платником є ПрАТ «Страхова компанія «Аркс» та отримувачем грошових коштів є АТ «СК «Аркс», з призначенням платежу виплата по відомості № АХА00001300 від 29.07.2020. Водночас позивачем не надано жодного доказу на фактичне перерахування або видачу коштів застрахованій особі, а долучений позивачем документ у вигляді таблиці з переліком розміру грошових коштів, РНОКПП та ПІБ не є доказом фактичної виплати страхового відшкодування.
Також, суд зазначає, що в інформації про страховий випадок зазначено, що такий стався внаслідок протікання води/дія води, проте належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної обставини позивачем не надано.
Згідно відомостей з кошторису відновлювального ремонту зазначено, що підставою для проведення розрахунку є технічний паспорт, однак зазначений документ містить виключно технічні характеристики об'єкта нерухомості (площа, рік забудови, адреса та інше). Таким чином, технічний паспорт не може бути підставою для проведення розрахунку, оскільки не містить дані, які необхідні для визначення реальної вартості пошкодженого майна після залиття або перелік виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна.
Більше того, наданий позивачем кошторис не може підтверджувати дійсного розміру шкоди, завданої залиттям квартири, адже позивачем не надано доказів того, що особа, якою складено кошторис, має відповідну кваліфікацію та акредитацію.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1-3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Проте, позивачем не надано суду висновку щодо визначення розміру заподіяної шкоди, виконаного на його замовлення.
При цьому суд зауважує, що позивачем заявлялось клопотання про призначення у справі будівельної експертизи, з метою встановлення розміру спричинених збитків, завданих пошкодженням майна, яке судом було задоволено та призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу.
Водночас, призначена судом експертиза не була проведена експертною установою, оскільки позивачем не було здійснено оплату на користь експертної установи за проведення експертизи.
При цьому, наданий позивачем акт огляду від 22.07.2020 № 2772, не може бути прийнятий судом до уваги, в якості допустимого доказу, адже такий акт не містить висновку про залиття нерухомого майна, а лише констатовано про наявні недоліки внутрішнього оздоблення майна.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами наявності у відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачу суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 12523,86 гривень.
Враховуючи відсутність підтверджуючих доказів, які б надали суду змогу пересвідчитися у підставності заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог.
При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, суд відносить на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2024.
Суддя Р.М. Колесник