ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
07.10.2024Справа № 910/11545/24
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Служби безпеки України вул. Володимирська, 33, м. Київ 01601
до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" 04073, місто Київ, проспект СТЕПАНА БАНДЕРИ, 7
про стягнення 99 625,00 грн.
Служба безпеки України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" про стягнення 99 625,00 грн. штрафних санкцій, а саме 43 835,00 грн. пені та 55 790,00 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як постачальником умов укладеного між сторонами Державним контрактом № 21/139 від 02.09.2021 року в частині своєчасної поставки продукції, у зв'язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуваням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема, листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Відповідно до ч. 62 Постанови підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
В свою чергу, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві засобами поштового зв'язку у разі відсутності зареєстрованого в ЕС електронного кабінету, позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція, накладна тощо) надані в оригіналі; за наявності електронного кабінету - повідомлення про доставлення до електронного кабінету.
При цьому судом встановлена навність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи відповідача - Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт".
Поряд із цим, як свідчать матеріали справи, позивачем на підтвердження факту надсилання позовної заяви № 28/ВС-4039 від 22.05.2024 року та доданих до неї документів на адресу відповідача надано суду жодним чином не засвідчені копії накладної № 0315081232319 від 28.05.2024 року та опису вкладення в цінний лист від 28.05.2024 року, за змістом яких не вбачається за можливе встановити, які саме документи були направлені позивачем на адресу відповідача та його філії, оскільки накладна АТ "Укрпошта" не містить такої інформації, а за змістом наявного в матеріалах позовної заяви опису вкладення до цінного листа зазначено тільки "позовна заява про стягнення з ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" пені за порушення строків виконання зобов'язання, № 28/ВС-4039 від 22.05.2024, на 29 арк., прим. 2", кількість предметів 1, без зазначення переліку самих додатків, а також опис вкладення у цінний лист на 1 арк., прим. № 1, кількість предметів 1.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, виходячи зі змісту наявної в матеріалах позовної заяви накладної та опису вкладення суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про надсилання на адресу відповідача копій даної позовної заяви № 28/ВС-4039 від 22.05.2024 року та всіх доданих до неї документів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
При цьому, суд звертає увагу на приписи частини 7 статті 42 ГПК України, згідно якої якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до п. 5 ч. 3 статті позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відповідно до п. 8 ч. 3 вказаної статті - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як встановлено судом, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на неналежне виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Державним контрактом № 21/156 від 21.10.2021 року, внаслідок чого позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 43 835,00 грн. пені та 55 790,00 грн. штрафу, позивачем в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України не виконано зобов'язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позаяк позивачем не надано копії державного контракту, на підставі якого виникли правовідносини сторін.
Натомість, як встановлено судом, у поданій суду позовній заяві позивач повідомив, що внаслідок вторгнення російської федерації на територію України за рішенням керівництва СБ України у Військовій частині НОМЕР_1 Служби безпеки України, яка згідно наданої копії акту приймання - передачі продукції від 30.10.2022 року є отримувачем предмету постачання, були знищені всі документальні матеріали, що підтверджували службову діяльність підрозділу, в тому числі примірник Державного контракту № 21/156 від 21.10.2021 року з додатковими угодами до нього, а також вся створена до 24.02.2022 документація стосовно його виконання (листування, претензії тощо).
Додатково позивач зазначив, що за результатами вжитих ним заходів не має можливості надати суду копію вказаного вище державного контракту № 21/156 від 21.10.2021 року, позаяк за наслідками звернення позивача з відповідними запитами до Державної служби експортного контролю України та Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва копії примірника державного контракту та додаткових угод до нього отримано не було.
Суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому позовна заява та додані до неї матеріали доказів звернення позивача до Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" як контрагента за спірним Державним контрактом із запитом щодо надання примірника Державного контракту № 21/156 від 21.10.2021 року та додаткових угод до нього не містять.
Суд наголошує, що одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Окрім цього, збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Служби безпеки України без руху.
2. Встановити Службі безпеки України строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Службі безпеки України спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача згідно вимог ГПК України;
- подання до суду письмових пояснень щодо звернення до відповідача з питання отримання примірника Державного контракту № 21/156 від 21.10.2021 року та додаткових угод до нього, з наданням відповідних доказів в разі наявності.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон