номер провадження справи 26/32/24
13.08.2024 Справа № 908/1156/24(908/1724/24)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, код ЄДРПОУ 41220556 (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ШОТАУТ ПАСТ», код ЄДРПОУ 40464816 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд 25, офіс 6-А)
про стягнення 131 641, 72 грн
в межах справи № 908/1156/24
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “ШОТАУТ ПАСТ», код ЄДРПОУ 40464816 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд 25, офіс 6-А)
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРУПА КОМПАНІЙ “СУПУТНИК», код ЄДРПОУ 33946221 (04053 Україна, м. Київ, вул. Артема, буд. 11-А)
Представники сторін:
від позивача - Калінський С.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача - не з'явився
До Господарського суду Запорізької області 17.06.2024 надійшла позовна заява Державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ШОТАУТ ПАСТ», про стягнення 131 641, 72 грн., для розгляду в межах справи № 908/1156/24 про банкрутство відповідача.
Ухвалою від 12.07.2024 прийнято позовну заяву Державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “ШОТАУТ ПАСТ», про стягнення 131 641, 72 грн., для розгляду в межах справи № 908/1156/24 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.08.2024 о/об 11:00.
Вимоги позовної заяви Державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України обґрунтувані неналежним виконанням Відповідачем договору купівлі-продажу № 240-К-23 від 31.10.2023.
Відповідач не направив свого представника у судове засідання 13.08.2024, відзив на позовну заяву не надав.
Про час і місце розгляду справи, Відповідач повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, а й рішення Європейського суду з прав людини, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно з ч.2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17 , від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики Верховного Суду, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини, відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Згідно ч.4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 13, 14, 42-46 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяви, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах (відзиві), а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для розгляду справи, суд вважає можливим здійснити розгляд позовної заяви за наявними матеріалами справи та за відсутності представника Відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату та час судового розгляду справи.
Судом були здійснені всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність належно повідомленого про розгляд справи Відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити рішення з метою дотримання розумного строку розгляду справи.
У судовому засіданні 13.08.2024 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд, -
Відповідно до укладеного між Генеральною дирекцією ДКВС України (далі - ПОКУПЕЦЬ/Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ШОТАУТ ПАСТ» (далі - ТОВ «ШОТАУТ ПАСТ», ПРОДАВЕЦЬ/Відповідач) (назва Відповідача станом на дату підписання Договору - ТОВ «ДНІПРО РІВЕР ГРУП») Договору від 31.10.2023 № 240-К-23 (далі - Договір), ТОВ «ШОТАУТ ПАСТ» зобов'язана була продати і відвантажити ПОКУПЦЕВІ у 2023 році овочі, фрукти та горіхи (капуста білоголова свіжа пізньостигла першого сорту) (далі - Товар) в обсязі та у терміни, визначені у Рознарядці ПОКУПЦЯ на суму 1 030 080,6 гривень.
Відповідно до п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами Територіальних уповноважених представників ПОКУПЦЯ та у терміни (строки), визначені у Рознарядці (Додаток 1 до Договору), ПРОДАВЕЦЬ повинен здійснити поставку товару у повному обсязі включно до 10 грудня 2023 року.
Відповідно до умов Договору (пункт 5.1) Генеральною дирекцією ДКВС України було видано рознарядку на поставку капусти білоголової свіжої пізньостиглої першого сорту загальною кількістю 151 260 кг, що є додатком №1 до Договору.
Але в порушення умов договору, як вбачається із видаткових накладних №57 від 23.12.2023 та №54 від 24.12.2023 продавець здійснив прострочку поставки Товару (поставка капусти білоголової свіжої пізньостиглої першого сорту із порушення термінів поставки товару та недопоставки товару) в кількості 37 050 кг на суму 252 310,5 гривень. Недопоставка становить 91 190 кг.
Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення термінів (строків) поставки товару відповідно до умов Договору (у тому числі термінів (строків) заміни неякісного товару), зазначених у пунктах 2.4., 5.1., 5.9., 5.12. цього Договору, ПРОДАВЕЦЬ сплачує ПОКУПЦЮ пеню, яка обраховується із вартості непоставленого в строк товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки, а у разі прострочення понад 7 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % вартості непоставленого в строк товару.
Згідно з п. 7.3 Договору у випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому Договором, ПРОДАВЕЦЬ сплачує ПОКУПЦЮ штраф у розмірі 25% вартості непоставленого товару.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем договірних зобов'язань Генеральною дирекцією ДКВС України була нарахована пеня згідно з п. 7.2. та штраф згідно з п. 7.3 Договору на загальну суму 183 145 грн 85 коп. та було направлено Відповідачу відповідну претензію від 15.01.2024 вих. № ГД ДКВС-150/3 ГД/2024.
Однак, жодної відповіді до Генеральної дирекції ДКВС України від Товариства на претензію від 15.01.2024 вих. № ГД ДКВС-150/3 ГД/2024 не надходило та вимоги за зазначеною претензією не були задоволені.
Тому, Позивач повторно направив претензію від 29.03.2024 ГД ДКВС-951/3 ГД/2024 за Договором, якою, зокрема, повідомив Відповідача, що частину штрафних санкцій у розмірі 51 504,13 гривень було стягнуто у порядку, передбаченому пунктом 11.6. Договору у зв'язку з невиконанням вимог претензії від 15.01.2024 вих. № ГД ДКВС-150/3 ГД/2024 щодо сплати загальної суми штрафних санкцій, що підтверджується випискою з рахунка за 21.03.2024 про стягнення суми забезпечення та платіжним дорученням № 6097 від 20.03.2024.
Відповідно до п. 11.6 Договору у разі невиконання чи неналежного виконання ПРОДАВЦЕМ умов Договору ПОКУПЕЦЬ із суми забезпечення виконання Договору утримує штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством та повертає решту коштів протягом десяти банківських днів з моменту розірвання чи закінчення строку дії Договору.
Розрахунок суми штрафних санкцій за Договором.
І. Розрахунок пені за неналежне виконання договірних зобов'язань (поставка капусти білоголової свіжої пізньостиглої першого сорту із порушенням термінів поставки товару, термін дії рознарядки до 10.12.2023 включно):
1. Відповідно до п.п.7.2. Договору - порушення термінів поставки товару.
Дніпровська установа виконання покарань (№4): накладна №54 від 24.12.2023 149820,00* 2*16 %/365 * 4 (дні) = 522,24 грн. 149820,00* 2*15 %/365 * 9 (днів) = 1108,26 грн. додатково 10% у разі прострочення понад 7 днів: 149820,00 *10% =14982,00 грн.
Солонянська виправна колонія (№21): накладна №57 від 23.12.2023 102490,50* 2*16 %/365 * 4 (дні) = 359,42 грн. 102490,50* 2*15 %/365 * 8 (днів) = 673,91 грн. додатково 10% у разі прострочення понад 7 днів: 102490,50 *10% =10249,05 грн. 2. Відповідно до п.п.7.3. Договору - недопоставка товару: 621003,90 грн. (91190 кг) *25% = 155250,97 грн.
Розрахунок пені: Пеня = С х 2ОСД х Д / 100, де: С - сума заборгованості за період; 2ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення; Д - кількість днів прострочення. Сума нарахованої пені становить 183 145 грн. 85 коп.
Відтак, загальна сума штрафних санкцій, що піддягає стягненню за Договором у судовому порядку становить 131 641,72 гривень.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором (ч.1 ст. 611 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України ).
За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно господарські санкції.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст.230 ГК України).
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, заявлені Державною установою “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ШОТАУТ ПАСТ», код ЄДРПОУ 40464816 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд 25, офіс 6-А) на користь Державної установи “Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, код ЄДРПОУ 41220556 (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115) суму штрафних санкцій у розмірі - 131 641 (сто тридцять одна тисяча шістсот сорок одна) грн. 72 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ШОТАУТ ПАСТ», код ЄДРПОУ 40464816 (69035 Україна, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд 25, офіс 6-А) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
4. Видати накази.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 08.10.2024.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.