08.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1920/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024р. (суддя Ярошенко В.І., м. Дніпро) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ
до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро
про стягнення
Акціонерне товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить суд стягнути заборгованість за договорами про надання послуг Інтернет - зв'язку для потреб структурних підрозділів, у загальній сумі 140 799, 15 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024р. у справі №904/1920/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" суму основного боргу, в розмірі 140 799, 15 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, через систему "Електронний суд", Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення яким в позові відмовити у повному обсязі. Одночасно, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судововї справи між суддями від 09.09.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1920/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024р. у справі № 904/1920/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 904/1920/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024р. у даній справі скаржник, посилається на те, що:
- у ході розгляду даної справи судові засідання не проводились, а Відповідач не був обізнаний про дату розгляду справи та, відповідно про винесення рішення, про наявність рішення у справі № 904/1920/24 Відповідачу стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 02.09.2024р.;
- засобами поштового зв'язку, в тому числі на електронну адресу Міжрегіонального управління, яка зазначена у відзиві на позовну заяву рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024р. у справі № 904/1920/24 не надходило, про результати розгляду справи Відповідач не був обізнаний;
- на момент винесення рішення Господарського суду у Дніпропетровській області від 24.07.2024 у справі № 904/1920/24 та наступного дня спостерігались збої в роботі підсистеми Електронний суд, про наявність яких повідомлялось на офіційному сайті ДП «Інформаційні судові системи», під час яких неможливо було навіть авторизуватися у системі (скріншот додається), що свідчить про обмеження доступу Відповідача до даного модулю та бути своєчасно обізнаним у наявності винесеного рішення по справі. Справа № 904/1920/24 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що виключає вірогідність Відповідача знати про дату та час розгляду справи, наявність судового рішення.
При цьому, Скаржник зазначає на тому, що в період збою в роботі підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» повідомлення не надходять до користувачів, не зважаючи на інформацію про дати доставки до електронного кабінету у картці руху документу. Тільки після відновлення роботи підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» всі документи, які були завантажені раніше починають надходити до електронного кабінету користувача. Діяльність Міжрегіонального управління поширюється на Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Одеську, Миколаївську та Херсонську області. Таким чином до одного електронного кабінету Міжрегіонального управління в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» надходять з судів повідомлення по адміністративним, господарським, цивільним, кримінальним провадженням з 6 областей (по спірним питанням, що стосуються органів державної виконавчої служби, державної реєстрації актів цивільного стану, нотаріату та інших питань, які відносяться повноважень управління юстиції) що є доволі великим об'ємом інформації, як наслідок, будь-який збій в роботі «Електронного суду» впливає на можливість Міжрегіонального управління бути обізнаним у результаті розгляду судової справи, тим паче, коли розгляд справи відбувається в письмовому провадженні без виклику сторін.
Також однією із поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, на думку Скаржника, є часті оголошення повітряних тривог під час якої працівники Міжрегіонального управління вимушені перебувати в укриттях.
Від Позивача до суду надійшли заперечення щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі, в яких він просить відмовити відповідачу у поновленні строку на апеляційне оскарження та не відкривати апеляційне провадження у справі № 904/1920/24.
В обгрунтування своїх заперечень, Позивача вказує на те, що рішення було доставлено відповідачу та його представнику в Електронний кабінет у підсистему Електронний суд та на електронну пошту 24.07.2024р.. Отже, на думку Позивача, відповідач був ознайомлений з винесеним рішенням в дату його видання судом. Рішення набрало чинності 14.08.2024р., а апеляційна скарга подана 06.09.2024р., тобто після спливу наданого чинним законодавством 20-денного строку на апеляційне оскарження пройшло ще 23 дні. Позивач вважає, що відповідач зловживає ситуацією воєнного стану в країні, намагається завдяки маніпуляціям щодо дати вручення рішення виправдати власну недбалість та пропуск строку для апеляційного оскарження без поважних причин. Крім того, Позивач зауважує на тому, що відповідачем не було внесено судовий збір до бюджету до моменту звернення з апеляційною скаргою.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 24.07.2024р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 13.08.2024р..
Проте, з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024р. скаржник звернувся лише 06.09.2024р., тобто зі значним пропуском строку оскарження.
При цьому, представник апелянта Ватульов В.А., був обізнаний про розгляд даної справи, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2024р., через систему "Електронний суд" ним були направлені до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позов, тому, Скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з рухом справи у спорі за його участю та з прийнятим за результатом судового вирішення цього спору процесуальним рішенням, оскільки інформація про призначення судових засідань є відкритою, її можна отримати як на сайті в мережі інтернет (http://court.gov.ua/fair/), так і в інформаційному центрі суду. Усі процесуальні документи суду наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду від 25.04.2023р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110667501) надіслано судом 24.07.2024р., зареєстровано 25.07.2024р. та оприлюднено 26.07.2024р..
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Отже, Скаржником не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які є об'єктивно непереборними, та які не залежали від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що унеможливило б скаржнику звернутись із апеляційною скаргою у строки, встановленні ст. 256 ГПК України. Таким чином, відповідна можливість залежала виключно від волевиявлення скаржника (мала суб'єктивний характер).
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 р., у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне провадження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р., у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007р., та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003р.).
Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р.).
Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначені Скаржником підстави для поновлення процесуального строку, є неповажними.
Крім того, за положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2024р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 грн.
Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою, розмір судового збору, що підлягав оплаті складав 3028 грн. 00 коп..
Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення суду в повному обсязі, то судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 3633 грн. 60 коп. ( 3028,00 грн. х 150% х 0,8).
Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху на підставі ст. 260 Господарського процесуального кодексу України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме для: надання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску та доказів доплати судового збору, у розмірі 3633,60 грн..
При цьому суд вважає необхідним роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 259, 260 ГПК України, суд, -
Залишити апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2024р. у справі № 904/1920/24 без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надати суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску та доказ доплати судового збору у розмірі 3633,60 грн..
Роз'яснити скаржнику, що якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не буде подано в зазначений строк суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв