про відкриття апеляційного провадження
07 жовтня 2024 року м. Харків Справа №922/4115/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича (вх.№2317Х від 02.10.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 у справі №922/4115/19 (м. Харків, суддя Усатий В.О., повний текст ухвали складено 05.08.2024),
за заявою арбітражного керуючого Чичви О.С. про відсторонення від виконання повноважень керуючого реалізацією (вх.№11960 від 07.05.2024) у справі
за заявою ОСОБА_1 , м. Харків,
до ОСОБА_1 , м. Харків,
про неплатоспроможність, -
Постановою Господарського суду Харківської області від 18.03.2021 визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів боржника; призначено керуючим реалізацією майна боржника - фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Чичву О.С.
До Господарського суду Харківської області від арбітражного керуючого Чичви О.С. надійшла заява про відсторонення його від виконання повноважень керуючого реалізацією (вх.№11960 від 07.05.2024) на підставі ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 задоволено заяву арбітражного керуючого Чичви О.С. про відсторонення від виконання повноважень керуючого реалізацією (вх.№11960 від 07.05.2024). Відсторонено арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича від виконання повноважень керуючого реалізацією ОСОБА_1. Зобов'язано арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича виконувати повноваження керуючого реалізацією ОСОБА_1 до призначення судом нового керуючого реалізацією у передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства порядку. Повторно зобов'язано арбітражного керуючого Чичву О.С. скликати й провести збори кредиторів, на яких визначити кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією ОСОБА_1. Повторно запропоновано кредиторам надати суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією ОСОБА_1. Постановлено звернутися до автоматизованої системи для визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією ОСОБА_1. Запропоновано визначеному шляхом автоматизованого відбору арбітражному керуючому протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали подати заяву про участь у цій справі.
Арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович з вказаною ухвалою суду першої інстанції частково не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 по справі №922/4115/19 та поновити строк на апеляційне оскарження; відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 по справі №922/4115/19; ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 по справі №922/4115/19 скасувати в частині: «- Зобов'язати арбітражного керуючого Чичву Олега Сергійовича виконувати повноваження керуючого реалізацією ОСОБА_1 до призначення судом нового керуючого реалізацією у передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства порядку. - Повторно зобов'язати арбітражного керуючого Чичву О.С. скликати й провести збори кредиторів, на яких визначити кандидатури арбітражного керуючого для призначення керуючим реалізацією ОСОБА_1.».
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.10.2024 для розгляду справи №922/4115/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на те, що первісна апеляційна скарга подана протягом десятиденного строку з моменту отримання оскаржуваної ухвали; повторне звернення із апеляційною скаргою відбулось на наступний день після отримання листа від апеляційного господарського суду за результатом розгляду заяви про виправлення описки. З урахуванням викладеного апелянт зазначає про наявність підстав для визнання причин пропуску строку для апеляційного оскарження поважним та поновлення такого строку.
Відповідно до ч.1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 256 ГПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Судом встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали суду від 30.07.2024 складено 05.08.2024. Вказана ухвала доставлена в електронний кабінет арбітражного керуючого в системі Електронний Суд 07.08.2024 о 17:36 год.
Відповідно до ч.6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахування викладеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції отримана арбітражним керуючим Чичвою О.С. - 08.08.2024.
Вперше з апеляційною скаргою арбітражний керуючий звернувся до Східного апеляційного господарського суду 19.08.2024, у якій, зокрема, просив поновити строк на апеляційне оскарження з огляду на отримання оскаржуваної ухвали 07.08.2024.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду отримана скаржником 08.08.2024, а первісна апеляційна скарга подана 19.08.2024, тобто з дотриманням строку встановленого ч.2 ст.256 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 у справі №922/4115/19 повернуто заявнику.
Листом Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 надано відповідь заявнику за результатом розгляду заяви про виправлення описки.
Вказаний лист доставлено скаржнику в електронний кабінет в системі Електронний Суд 01.10.2024 о 15:05 год.
Повторно з апеляційною скаргою арбітражний керуючий звернувся до Східного апеляційного господарського суду 02.10.2024.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).
Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися судом при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Відповідно до п. 6 Рекомендацій Ради судді України від 02.03.2022 рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Зважаючи на доводи, викладені апелянтом в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи незначний проміжок часу при повторному зверненні з апеляційною скаргою та зазначені у клопотанні причини повернення первісної апеляційної скарги, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.129 Конституції України, ст.119 Господарського процесуального кодексу України та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Перевіркою матеріалів скарги встановлено, що заявником дотримано вимог ст.258 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції. Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги судом не встановлено.
На час постановлення даної ухвали заперечень проти відкриття апеляційного провадження від інших учасників справи не надійшло.
Отже колегія суддів дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №922/4115/19, апеляційний господарський суд, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи з суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.234, 235, 256, 258, 262, 263 п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1.Поновити арбітражному керуючому Чичві Олегу Сергійовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/4115/19.
2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича (вх.№2317Х від 02.10.2024) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2024 у справі №922/4115/19.
3.Витребувати з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4115/19.
4.Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
5.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд».
Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
6.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.
7.Звернути увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875/
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян