Номер провадження: 22-ц/813/6610/24
Справа № 495/4417/14-ц
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю.В.
Доповідач Коновалова В. А.
про залишення апеляційної скарги без руху
07.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,
на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 липня 2014 року,
за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі за позовом ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Білгород-Дністровське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Білгород-Дністровське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк», третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 08 липня 2014 року заяву Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання по справі за позовом ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Білгород-Дністровське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Білгород-Дністровське відділення № 7860 ВАТ «Ощадбанк», третя особа ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, задовольнив частково.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС "Електронний суд" звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що про існування і зміст оскаржуваної ухвали скаржник дізнався 26.07.2024 року, після укладення договору про правову допомогу і тривалого пошуку адвокатом інформації в реєстрі.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 02.08.2024 року залишив апеляційну скаргу без руху, витребував цивільну справу з суду першої інстанції.
На виконання зазначеної ухвали від суду першої інстанції надійшла справа № 2-508/11.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Крім того, п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До пред'явленої апеляційної скарги скаржником не доданий документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».
Підпунктом ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн.
Враховуючи викладене, скаржник повинен надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або сплатити за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 484,48 грн, виходячи із 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та необхідності застосування коефіцієнту 0,8 за подання апеляційної скарги в електронній формі. Надати до Одеського апеляційного суду документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному веб-порталі Судова влада України: http://court.gov.ua/sud4813/gromadyanam/tax/:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Відповідно до пункту 9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 13 ч. 1 перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 294 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскаржувана ухвала суду постановлена 08 липня 2014 року.Останнім днем строку на подання апеляційної скарги, є 14 липня 2014 року.
Апеляційна скарга сформована у підсистемі (модулі) ЕСІТС Електронний суд 30.07.2024 року.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого. 2 статті 294 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали).
Посилання скаржника як на підставу для поновлення строку подання апеляційної скарги на те, що про існування і зміст оскаржуваної ухвали скаржник дізнався 26.07.2024 року, після укладення договору про правову допомогу і тривалого пошуку адвокатом інформації в реєстрі, не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів цивільної справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, скаржник звертався до суду у 2016 році та у 2024 році з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, отже скаржнику було відомо про наявність виконавчого провадження, в рамках якого накладено на ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України.
Окрім зазначеного, доводи скаржника стосовно зміни єдиного унікального номеру справи, який ускладнив пошук оскаржуваної ухвали, апеляційний суд їх також не бере до уваги, оскільки оскаржувана ухвала та ухвали суду першої інстанції на підставі заяв ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, постановлені в рамках однієї судової справи з єдиним унікальним номером 495/4417/14-ц.
Апеляційний суд зазначає, що учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), можливість поновлення строків оскарження судових рішень не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком осіб, які беруть участь у справі. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії)).
Саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності у нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Скаржником не обґрунтовано і не надано об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.
Можливість подання апеляційної скарги протягом розумного строку з часу обізнаності про наявність оскаржуваної ухвали залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та зазначенням обставин обґрунтованості причин пропуску строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 356 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 липня 2014 року, залишити без руху, запропонувавши скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги протягом вказаного терміну апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Роз'яснити ОСОБА_1 , якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова