Дата документу Справа № 336/2499/24
Єдиний унікальний №336/2499/24 Головуючий в 1 інст. Дмитрюк О.В.
Провадження №33/807/460/24 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.3 ст.172-20 КУпАП
12 серпня 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з приміщенням Оболонського районного суду м.Києва), його захисника - адвоката Шевченко К.О., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Шевченко К.О. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжявід 19 березня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень,
стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою суду, 12 березня 2024 року о 22.13 год. солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді водія 3 відділення 2 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї певної військової частини, в умовах особливого періоду, виконуючи обов'язки військової служби, перебував на території розташування командного спостережного пункту у певному населеному пункті Запорізького району Запорізької області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Шевченко К.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Також, просить призначити судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (69068, вул.Аваліані 19-А, Запоріжжя). На вирішення експертизи поставити такі питання:
- Чи виконані підписи в оригіналі протоколу НОМЕР_2 №065-24/3 від 13 березня 2024 року від імені особи ОСОБА_1 в графі «підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності» та графі «другий примірник протоколу отримав» особисто, чи іншою особою з наслідуванням його підпису?
- Чи виконаний підпис в оригіналі заяви від 13 березня 2024 року від імені особи ОСОБА_1 про розгляд справи без його особистої присутності у судовому засіданні чи іншою особою з наслідуванням його підпису?
Окрім того, захисник просить викликати у судове засідання ОСОБА_1 для надання особистих пояснень та відібрання зразків підпису для проведення почеркознавчої експертизи.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що заяву про розгляд справи без особистої присутності, як і протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, ОСОБА_1 особисто не підписував.
Зауважує на тому, що до матеріалів справи долучені документи, в яких свідками є особи, які перебувають у відносинах підлеглості з ОСОБА_1 , щодо неупередженості яких є сумніви, та які мають неприязні відносини до останнього через певні непорозуміння.
Захисник вказує на те, що пояснення ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння складено під час надання йому медичної допомоги після отриманого поранення.
При цьому, зазначає, що сам факт, для чого відбиралося пояснення, та про те, що складався протокол про військове адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не повідомляли.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з приміщенням Оболонського районного суду м.Києва), його захисника - адвоката Шевченко К.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про військове адміністративне правопорушення серії НОМЕР_2 №065-24/3 від 13 березня 2024 року, з якого убачається, що 12 березня 2024 року о 22.13 год. солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу на посаді водія 3 відділення 2 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї певної військової частини, в умовах особливого періоду, виконуючи обов'язки військової служби, перебував на території розташування командного спостережного пункту в певному населеному пункті Запорізького району Запорізької області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП;
- у копії військового квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 22 лютого 2017 року;
- у витязі із наказу командира певної військової частини (по стройовій частині) від 21 квітня 2022 року №8;
- у акті про відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 12 березня 2024 року;
- у витязі з наказу командира певної військової частини (із адміністративно-господарської діяльності) від 30 січня 2023 року №180 «Про призначення уповноважених посадових осіб для складання протоколів про військові адміністративні правопорушення та вчинення дій у межах відповідної процедури;
- у письмових поясненнях командира зенітної ракетної батареї певної військової частини від 12 березня 2024 року;
- у письмових поясненнях заступника командира зенітної ракетної батареї певної військової частини з озброєння від 12 березня 2024 року;
- у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 13 березня 2024 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково зауважив, що в нього склались неприязні відносини з командуванням військової частини. Він знаходився після поранення, до нього приїхали та повідомили, що він п'яний, запитали чому він не піднімається з ліжка. Він сказав, що йому погано. Вони постояли та поїхали. Через три дні він заступив на чергування. Коли повернувся, йому командир взводу вручив копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.172-20 КУпАП, про складання якого, він навіть не був обізнаний. На запитання суду, чи перебував він на території певної військової частини у день та час, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відповів, що перебував, але алкогольні напої не вживав, до нього ніхто не приходив особисто для перевірки ознак сп'яніння та не повідомляв про їх наявність, а спитали лише: «Ти що п'яний?». На це він відповів, що погано себе почував, оскільки перебував після поранення. На запитання суду, чи підписував він протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, ОСОБА_1 відповів, що копію протоколу йому надали 17 березня 2024 року зранку, з самим протоколом він не ознайомлювався та нічого не підписував, його лише змусили написати письмові пояснення до справи про визнання вини. Заяву про розгляд справи без його участі він не писав. Також, ОСОБА_1 вказав на те, що необхідності у проведенні експертизи вже немає.
Захисник-адвокат Шевченко К.О. в ході апеляційного розгляду справи також підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та додатково звернула увагу на те, що ОСОБА_1 зі складеним стосовно нього протоколом не згодний, оскільки він не був повідомлений про складання такого протоколу. Окрім того, документи, які були долучені до протоколу, а саме заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , датована на місяць пізніше ніж винесено оскаржуване рішення суду першої інстанції. Жодного фіксування інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не здійснювалось. На призначенні у справі судової почеркознавчої експертизи захисник не наполягала, вважала, що підстав для проведення експертизи немає.
На думку суду апеляційної інстанції, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 , при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Зокрема, доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, на думку апеляційного суду не є переконливими, з огляду на таке.
За ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.
Згідно з вимогами ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
При апеляційному розгляду справи, ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він дійсно є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та в день та час зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_2 №065-24/3 від 13 березня 2024 року перебував на території розташування командного спостережного пункту при виконанні своїх військових обов'язків. При цьому, ОСОБА_1 заперечував факт знаходження в стані сп'яніння, посилаючись на те, що він себе погано почував, оскільки перебував після порання та був контужений.
З дослідженого при апеляційному розгляді справи відеозапису події встановлено, що на час та день вчиненого правопорушення ОСОБА_1 дійсно знаходився у приміщенні, схожому на військовий об'єкт, та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію командира військової частини щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків. В подальшому, командир військової частини повідомив ОСОБА_1 про складання стосовно нього акту за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Упередженого ставлення з боку військового керівництва по відношенню до ОСОБА_1 та жодного неправомірного примусу до останнього з вищевказаного відеозапису не убачається, а навпаки, цей запис свідчить про протилежне.
Як убачається з акту про відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 12 березня 2024 року, який долучений до матеріалів справи, ОСОБА_1 був виявлений у розташуванні певної військової частини з ознаками сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння військовослужбовець ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що засвідчено їхніми особистими підписами. Акт було складено командиром певної військової частини.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, окрім іншого, підтверджується і письмовими пояснення свідків, згідно з якими, 12 березня 2024 року близько о 22 год. 13 хв. на певному КСП було виявлено ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на встановлення факту перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Після чого був складений акт про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у їх присутності.
Ставити під сумнів достовірність письмових пояснень свідків жодних підстав немає, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та з іншими доказами, в т.ч. з відеозаписом.
Більше того, ОСОБА_1 , в своїх письмових поясненнях не заперечував того факту, що він дійсно 12 березня 2024 року відмовився їхати на освідування з медиком роти, оскільки погано себе почував. При цьому, зазначив, що алкогольні напої вживав 11 березня 2024 року.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що поведінка ОСОБА_1 , що зафіксована на відеозаписі події, обумовлена його пораненням, в матеріалах справи немає. Як зазначено вище, у ОСОБА_1 убачались ознаки саме сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, на переконання суду апеляційної інстанції, наявними матеріалами справи поза розумним сумнівом підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах, а доводи сторони захисту про протилежне суперечать фактичним обставинам справи.
З приводу доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_1 заяву про розгляд справи без його участі та протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, особисто не підписував, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Так, матеріали цієї справи не містять жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку звертався зі скаргами на дії командира військової частини, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо нього та акт про відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 12 березня 2024 року.
Від проведення відповідної експертизи при апеляційному розгляді сторона захисту також відмовилась .
В свою чергу, як вже зазначено вище, письмові докази в справі узгоджуються з відеозаписом. Тому вважати, що ці докази сфальсифіковані, жодних підстав немає.
За вказаних обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати вказані докази недопустимими чи неналежними.
Достовірність доказів стороною захисту, в т.ч. ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку не спростовано.
Будь-яких клопотань про витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги стороною захисту та ОСОБА_1 не було заявлено.
В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про військове адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи теж немає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про військове адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити захиснику-адвокату Шевченко К.О. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Шевченко К.О. залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 березня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева