Справа № 307/2030/24
07.10.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
учасників судового процесу: захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/594/24 за апеляційними скаргами захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2024 року, клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 , задоволено.
Застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням розміру застави.
Розмір застави визначено у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України, тобто є підстави вважати, що він вчинив особливо тяжкий злочин, який, відповідно до даної норми закону, карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; може незаконно впливати на потерпілих та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , строком на шістдесят днів, із визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн. 00 коп., з покладанням обов'язків.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, і за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, і в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу може ухилятися від органів досудового розслідування, суду, може незаконно впливати на потерпілих та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Тобто, докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя врахував як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, та дійшов до висновку, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді, захисники-адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подали апеляційні скарги, в яких вказали, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою в частині розміру застави через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність нормам законодавства, практиці ЄСПЛ. Зазначають, що слідчий суддя при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував, що підозрюваний не має постійного місця роботи (використовує джерела тимчасового заробітку), не має зареєстрованого нерухомого майна, будинок в якому він проживає належить його матері ОСОБА_10 , проживає з цивільною дружиною, а тому не спроможний внести визначену судом заставу. Вважають, що визначений судом розмір застави не відповідає букві та духу закону. Зазначають, що застава в такому розмірі є непомірною для ОСОБА_6 , а відтак це фактично перетворює тримання під вартою в безальтернативний запобіжний захід, тому такий великий розмір застави видається необґрунтованим. Просять суд, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати частково, постановити нову, якою визначити розмір застави ОСОБА_11 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судове засідання прокурор, підозрюваний ОСОБА_11 та його захисник-адвокат ОСОБА_7 не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового процесу в судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду, крім того, апеляційним судом не визнавалась обов'язковість явки цих осіб у судове засідання на розгляд апеляційної скарги й стороною захисту не заявлялось клопотання про бажання підозрюваного брати участь у розгляді апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_5 на підтримання доводів апеляційних скарг, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З апеляційних скарг вбачається, що сторонами захисту не оскаржується вид застосованого запобіжного заходу, строк його застосування та встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Суть апеляційної скарги зводиться лише до вирішення питання в частині визначення розміру застави, а тому апеляційний суд розглядає справу лише в цій частині.
Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, вчиненому в особливо великому розмірі, в умовах воєнного стану, про що йому 14.08.2024 повідомлено про підозру, відомості внесено до ЄРДР 17.05.2024 за № 120240711600000409.
При розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджено клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявність обґрунтованої підозри, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави.
Переглядаючи законність прийнятого рішення в межах доводів поданих апеляційних скарг захисників, колегія суддів вважає, що визначений розмір застави в повній мірі узгоджується з положеннями ст. 182 та ч. 3 ст. 183 КПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Межі розміру застави залежать, зокрема, від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється. При чому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, що перевищує встановлені в законі граничні розміри.
Як вбачається з оскарженої ухвали, слідчий суддя під час її постановлення врахував те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно з санкцією - дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Враховуючи обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, та його наслідок, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше судимий, слідчий суддя правильно визначив заставу у розмірі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На даному етапі досудового розслідування, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про те, що розмір застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде співмірним та пропорційним щодо конкретної особи, необхідним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження. Визначений слідчим суддею розмір застави здатен досягти цієї мети та зможе запобігти підтвердженим ризикам та об'єктивно встановленим у кримінальному провадженні даним щодо кримінально карної діяльності ОСОБА_6 .
Запропонований захисниками розмір застави не буде дієвим та не зможе утримати підозрюваного від не процесуальної поведінки, не забезпечить дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків у разі звільнення, на думку судової колегії, перспектива втрати такого розміру застави, який визначений слідчим суддею, буде належною гарантією задля запобігання встановленим ризикам, а тому підстав для зменшення її розміру не вбачає.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Отже, викладені стороною захисту доводи не впливають на правильність судового рішення, а тому у задоволенні у апеляційної скарги необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційні скарги захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підлягають залишенню без задоволення, а ухвала слідчого суді Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.06.2024 року, залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2024 року, якою обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді