Справа № 686/22785/24
Провадження № 2-а/686/225/24
25 вересня 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
при секретарі Цибульській Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову від 13.08.2024 року серії БАВ №226378 про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 140 КУпАП, провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 140 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн. за те, що 13.08.2024 року о 07:50 год. на а/д Н-03 Житомир-Чернівці, км 98+530 позивач, будучи посадовою особою, а саме начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, яка є власником балансоутримувачем згаданої автомобільної дороги, не вжив відповідних за заходів та не забезпечив встановлення дорожніх знаків на засобі заспокоєння руху, а саме вставці по осі дороги згідно схеми організації дорожнього руху, які знаходяться у невідповідному розташуванні, знаки 4.7 та 5.49 і щиток з вертикальною дорожньою розміткою 2.3, чим порушив п. 14.1.1, 14.1.2, 14.6.5, 14.7.42 ДСТУ 4100:2021, п. 10.3.3 ДСТУ 2587:2021, п. 812 ПДР, аб. 1, 2 ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух».
Так, позивач вказує, що автомобільна дорога Н-03 Житомир-Чернівці відноситься до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення та на ділянках км 95+953 - км 178+612, км 190+323 - 305+808 км обліковується на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури України у Хмельницькій області.
Власником автомобільних доріг загального користування в Україні є держава в особі уповноваженого органу державного управління автомобільними дорогами - Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яке є правонаступником Державного агентства автомобільних доріг України.
А відповідно до ч. 10 ст. 9 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено, що до компетенції власників автомобільних доріг, з-посеред іншого, належить передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам і експлуатаційне утримання ділянки км 95+813 - км 140+500 згідно №27/21 ЕПд від 18.02.2021 року, укладеного за результатами проведених публічних торгів здійснює ТОВ «СТЛ+М».
На виконання договірних зобов'язань, підрядник - ТОВ «СТЛ+М» періодично отримує від позивача ордери (дозволи) на право виконання робіт з експлуатаційного утриманні та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд. Згідно вказаних ордерів, на час виконання робіт підрядна організація, які виконує такі роботи, несе повну відповідальність за забезпечення безпеки дорожнього руху на відрізку автодороги, на якому виконуються роботи.
Також, позивач вказує, що до 13 серпня 2024 року Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області від TOB «СТЛ+М», як експлуатуючого підрядника на ділянці а/д Н-03 Житомир - Чернівці, км 95+813 - км 140+500, не надходило інформації про відсутність (пошкодження, викрадення, демонтаж тощо) дорожнього знаку 4.7 «Об'їзд перешкоди з правого боку» та щитку 2.3 з вертикальною дорожньою розміткою, та дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту», які були попередньо встановлені на засобі заспокоєння руху, згідно схеми організації дорожнього руху, затвердженої Робочим проектом від жовтня 2019 року.
Аналогічно, до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до 13 серпня 2024 року не надходило приписів (вимог) від Управління патрульної поліції в Хмельницькій області щодо встановлення відсутніх дорожніх знаків.
Натомість, такі вимоги №356, 357 від 13.08.2024 року були вручені завідувачу канцелярії Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області після складення оскаржуваної постанови серії БАВ №226378.
Згідно тексту зазначених вимог (приписів) №356 та №357, на виконання вимог п.1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету міністрів України №198 від 30.03.1994 року та відповідно до ДСТУ 3587-2022, ДСТУ 4100-2021, вимагається встановити відсутні дорожні знаки протягом 3 (трьох) діб та 16.08.2024 року письмово повідомити про результати виконання вказаних вимог (приписів).
Листом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області вих.№971 від 16.08.2024 року Служба відновлення поінформувала Відповідача про виконання вищевказаних вимог в повному обсязі.
Крім того, позивач зауважив, що демонтаж дорожніх знаків 5.49 «Початок населеного пункту», та 5.50 «Кінець населеного пункту» по окремих ділянках мережі автошляхів державного значення Хмельницької області був проведений на підставі публічної вказівки, даної на офіційному сайті Державного агентства автомобільних доріг України та наказу Державного агентства автомобільних доріг України №80/07- 00 «Про деякі питання послуг з поточного, поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за рахунок бюджетних коштів у 2022 році Службами автомобільних доріг в областях у період воєнного часу», виданого у відповідності до указу Президента України №64 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та розпорядження Кабінету Міністрів України №118-р від 24.02.2022 року.
А тому, позивач просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року у зазначеній справі відкрито провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
20 вересня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує.
Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 13.08.2024 року о 10:00 год. посадовими особами відділу ВБДР УПП в Хмельницькій області проведено обстеження ділянки а/д Н-03 98 км+530 м, за результатами якого складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі.
На підставі вказаного акту старшим інспектором ОД ВБДР УПП в Хмельницькій області винесено постанову серія БАВ № 226378 від 13.08.2024 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.08.2024 року о 07:50 год. на а/д Н-03 Житомир-Чернівці, км 98+530 позивач, будучи посадовою особою, а саме начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області, яка є власником балансоутримувачем згаданої автомобільної дороги, не вжив відповідних за заходів та не забезпечив встановлення дорожніх знаків на засобі заспокоєння руху, а саме вставці по осі дороги згідно схеми організації дорожнього руху, які знаходяться у невідповідному розташуванні, знаки 4.7 та 5.49 і щиток з вертикальною дорожньою розміткою 2.3, чим порушив п. 14.1.1, 14.1.2, 14.6.5, 14.7.42 ДСТУ 4100:2021, п. 10.3.3 ДСТУ 2587:2021, п. 8.12 ПДР, аб. 1, 2 ч. 2 ст. 12, а. 17 ст. 9 ЗУ «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.140 КУпАП.
Одночасно з зазначеною постановою відповідачем видано вимогу (припис) № 356 від 13.08.2024 року, згідно якої позивач повинен «встановити дорожній знак 4.7 «Об'їзд перешкоди з правого боку», встановити дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту»; та вимогу (припис) №357 від 13.08.2024 року - встановити табличку з вертикальною розміткою 2.3.
У вказаних приписах (вимогах) термін виконання встановлено 3 доби і 16.08.2024 року необхідно письмово повідомити про результати виконання вимоги (припису).
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області направила ТОВ «СТЛ+М» лист від 13.08.2024 року № 962 про термінове виконання вимог приписів № 656, 657, 658 від 13.08.2024 року.
16.08.2024 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області повідомила УПП в Хмельницькій області про виконання вимог, вказаних у приписах № 656, 657, 658 від 13.08.2024 року з наданням відповідних фотоматеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, частиною 1 статті 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Статтею 16 Закону України «Про автомобільні дороги» установлено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Проїзна частина доріг, штучні споруди (мости і шляхопроводи), технічні засоби організації дорожнього руху та зовнішнє освітлення на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів можуть передаватися безоплатно в державну власність, а також з державної в комунальну власність за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають зокрема, за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів, а також якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів (ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги»).
Приписами статті 9 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху віднесено: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно із чинним законодавством.
Згідно із п. 5.1. Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
З аналізу наведеної вище норми КУпАП видно, що об'єктом правопорушень, передбачених цією статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб'єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Так, із долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 є керівником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копією наказу № Н-136 від 31.03.2023 року «Про деякі питання діяльності Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області»).
Відповідно до договору №27/21 ЕПд від 18.02.2021 року ТОВ «СТЛ+М» здійснює експлуатаційне утримання та поточний дрібний ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд на них в Хмельницькій області, в т.ч. а/д Н-03 Житомир-Чернівці (окремими ділянками).
Згідно ордеру № 1 від 08.02.2024 року до Договору від 18.02.2021 р. № 27/21 ЕПд та Договору від 13.10.2021 р. № 206/21 ЕПд, укладеного між Службою відновлення у Хмельницькій області та ТОВ «СТЛ+М», ордер виданий ТОВ «СТЛ+М», на право виконання робіт з експлуатаційного утримання та поточного дрібного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та штучних споруд (перелік доріг вказаний в Додатку №1). Ордер дійсний до 31.12.2024 року.
Із додатку 1 до ордеру № 2 від 08.02.2024 року вбачається, що автомобільна дорога загального користування державного значення Н-03 Житомир-Чернівці км 95+813 км 140+500 передана на експлуатаційне утримання ТОВ «СТЛ+М».
В силу п. 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що порушення мало місце 13.08.2024 року.
Сам по собі факт фіксації наявності не вжиття відповідних заходів та не забезпечення встановлення дорожніх знаків на певній ділянці дороги не доводить вину позивача у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки, що є порушенням ДСТУ 3587:2022.
При цьому, відповідач не встановив, чи було відомо позивачу в силу його службових обов'язків про зазначені у постанові порушення.
Постанову про накладення на ОСОБА_1 , як на посадову особу, адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 140 КУпАП, винесено 13.08.2024 року та цього ж дня винесено 2 приписи (вимоги) про усунення порушень в строк 3 доби.
При цьому, суд враховує, що до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області від TOB «СТЛ+М», як експлуатуючого підрядника на ділянці а/д Н-03 Житомир - Чернівці, км 95+813 - км 140+500, не надходило інформації про відсутність (пошкодження, викрадення, демонтаж тощо) дорожнього знаку 4.7 «Об'їзд перешкоди з правого боку» та щитку 2.3 з вертикальною дорожньою розміткою, та дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту», які були попередньо встановлені на засобі заспокоєння руху, згідно схеми організації дорожнього руху, затвердженої Робочим проектом від жовтня 2019 року.
Також, до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області до 13 серпня 2024 року не надходило приписів (вимог) від Управління патрульної поліції в Хмельницькій області щодо встановлення відсутніх дорожніх знаків.
Крім того, демонтаж дорожніх знаків 5.49 «Початок населеного пункту», та 5.50 «Кінець населеного пункту» по окремих ділянках мережі автошляхів державного значення Хмельницької області був проведений на підставі публічної вказівки, даної на офіційному сайті Державного агентства автомобільних доріг України та наказу Державного агентства автомобільних доріг України №80/07- 00 «Про деякі питання послуг з поточного, поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за рахунок бюджетних коштів у 2022 році Службами автомобільних доріг в областях у період воєнного часу», виданого у відповідності до указу Президента України №64 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та розпорядження Кабінету Міністрів України №118-р від 24.02.2022 року.
Отже, в даному випадку суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а.
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі, об'єктивні та беззаперечні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, то факт вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.
Суд приходить до висновку, що на час розгляду адміністративної справи та винесення оскаржуваної постанови, в особи, уповноваженої на винесення постанови, була відсутня інформація щодо наявності вини в діях позивача з приводу вчиненого правопорушення, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності, є необґрунтованим.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення законності належить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАВ №226378 від 13.08.2024 року, а також закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, оскільки позивачем при подачі позову до суду не було сплачено судовий збір, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову від 13.08.2024 року серії БАВ №226378 про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 140 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 020 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань в дохід держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2024 року.
Суддя: О.М. Палінчак