Справа № 686/11684/24
Провадження № 2/686/4059/24
(про закриття провадження)
08 жовтня 2024р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу №686/11684/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1
про стягнення грошових коштів,
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває цивільна справа №686/11684/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за недонос речового майна в розмірі 1 986,23 грн.
В судове засідання представник позивача подав заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити в повному обсязі.
Від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки військова служба є різновидом публічної служби, а такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Вивчивши заявлене клопотання, матеріали справи та надані докази, суд вважає, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно-правових відносин.
Відповідно до п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Отже, військова служба є різновидом публічної служби, а спори з приводу проходження військової служби належать до юрисдикції адміністративних судів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц наведено висновок про те, що у разі, якщо до прийняття рішення про стягнення матеріальної шкоди, винну в її заподіянні особу було звільнено в запас чи у відставку або така особа вибула з військової частини, командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди. У випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця передбачене в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є стягнення із ОСОБА_1 коштів за отримане під час проходження військової служби речове майно, строки носіння якого не закінчились.
Таким чином, спірні правовідносини виникли відповідно до положень ст. 17 КАС України та відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі підлягають розгляду за правилами КАС України, а тому клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є підставним, обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Роз'яснити позивачу, що йому слід звернутись із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 255, 260 ЦПК України, суд,
Закрити провадження по справі №686/11684/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: