03.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/8612/24
Провадження номер 2-а/205/49/24
03 жовтня 2024 рік м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участі секретаря судового засідання Бородавки А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції Дніпропетровської області старшого лейтенанта поліції Пешида Дмитра Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху та закриття провадження по адміністративній справі,-
28.06.2024 року до суду звернувся позивач з адміністративним позовом до інспектора 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції Дніпропетровської області старшого лейтенанта поліції Пешида Д.А., про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху та закриття провадження по адміністративній справі.
В обґрунтування вимог позову зазначає, що 08.06.2024 року інспектором 2 взводу 4 роти 3 бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровські області ст. лейтенантом поліції Пашида Д.А. відносно ОСОБА_1 складено Постанову серії ЕНА №2343054 про адміністративне правопорушення в якому звказано, що 08.06.2024 року о 11:44:02 год., м. Дніпро, вул. Ульянівська 4, керуючи ТЗ не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідно напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає постанову протиправною та такою, що винесена з порушенням вимог закону, відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, також ст.. 254 КУпАП надає право Національній поліції не складати протоколи про вчинення адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі - але ж у його випадку автоматичної фіксації не було. Крім того, відомості викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить скасувати постанову серії ЕНА №2343054 про адміністративне правопорушення від 08.06.2024 року про накладення відносно нього, ОСОБА_1 адміністративного стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності - закрити. Судові витрати стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2024 року поновлено позивачу пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовом. Залучено до участі у справі, у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в спрощеному позовному провадженні. Витребувано в Департаменту патрульної поліції матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, при розгляді якої винесена оскаржувана постанова.
30.07.2024 року на даресу суду через систему «Елеткронний суд» від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно якого просили відмовити у задоволені позову, зазначаючи наступне. Постанова серії ЕНА №2343054 про адміністративне правопорушення від 08.06.2024 року винесена поліцейським у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 порушив правила користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідач вважає, що зазначені позовні вимоги є незаконними. 08.06.2024 об 11 годині 44 хвилини транспортний засіб MAZDA СХ-7, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 рухався по вул. Савченка у напрямку від перехрестя з вул. Філософською до перехрестя з вул. Ульянівською та вул. Кавалерійською. На даній ділянці дороги по вул. Савченка перед перехрестям з вул. Ульянівською та вул. Кавалерійською встановлено дорожні знаки 2.1 «Дати дорогу» та 7.8 «Напрямок головної дороги», які визначають наступні можливі напрямки подальшого руху: - поворот ліворуч на вул. Кавалерійську; - поворот праворуч на вул. Ульянівську; - прямо по вул. Савченка. На такому перехресті транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснив поворот праворуч, з'їхавши з вул. Савченка на вул. Ульянівську, змінивши тим самим попередній напрямок свого руху. При цьому під час здійснення такого маневру ОСОБА_1 не подав попереджувального сигналу повороту відповідного напрямку. Зазначені обставини не заперечуються Позивачем, підтверджуються відеозаписом, що додається до даного відзиву, і не є предметом спору. Водночас Позивач заперечує наявність у нього обов'язку подавати попереджувальний сигнал повороту у даному випадку та за наведених обставин. Разом з тим пунктами 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують Правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до пункту 8.1 Правил дорожнього руху регулювання дорожнього руху здійснюється, у тому числі, за допомогою дорожніх знаків. Згідно підпункту «б» пункту 9.2, пунктів 9.3-9.4 Правил дорожнього руху перед поворотом водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку. У разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали повороту праворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору. Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Враховуючи, що на перехресті вул. Савченка з вул. Ульянівською та вул. Кавалерійською транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 повернув праворуч з вул. Савченка на вул. Ульянівську, то згідно наведених положень Правил дорожнього руху ОСОБА_1 повинен був завчасно, не менш як за 50-100 м до початку такого маневру, подати сигнал повороту відповідного напрямку світловими покажчиками повороту або рукою у випадку несправності таких світлових покажчиків, чого ним зроблено не було. Пункти 1, 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» надають поліцейським повноваження зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення. За таких обставин поліцейський під час патрулювання у складі наряду поліції зупинив транспортний засіб MAZDA СХ-7, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. З цього моменту портативним відеореєстратором поліцейського здійснювалася відеофіксація його спілкування з ОСОБА_1 згідно Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026. Після зупинки такого транспортного засобу поліцейський представився і повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу під його керуванням. Відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського свідчить, що ОСОБА_1 не заперечував порушення ним Правил дорожнього руху, водночас посилаючись на те, що дуже поспішає. При цьому ОСОБА_1 не надавав будь-яких інших пояснень чи доказів на підтвердження своєї невинуватості, не заявляв клопотань, а поліцейські не перешкоджали ОСОБА_1 у реалізації його прав, у тому числі права на отримання правової допомоги. Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, серед іншого, встановлено, що порушення правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судове засідання позивач не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не відомі.
В судове засідання представники відповідачів не з'явились, причини неявки суду не відомі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що постанову поліцейського необхідно залишити без змін, позовну заяву залишити без задоволення.
Судом встановлено, що 08.06.2024 року о 11:46:46 год. інспектором 2 взводу 4 роти 3 бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровські області ст. лейтенантом поліції Пашида Д.А. було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ЕНА №2343054 відносно ОСОБА_1 , за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 08.06.2024 року о 11:44:02 год. в м. Дніпро, вул.. Ульянівська (Ульянова) 4, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР - Порушення попереджувальних сигналів перед перетроюванням, поворотом, розворотом. Вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП
До ОСОБА_1 інспектором поліції застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08.06.2024 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, зазначаючи про те, що постанова за змістом не відповідає вимогам закону, винесено без належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, постанову винесено незаконно.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 14 ЗУ "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Диспозицією ч. 2 ст. 122 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
За змістом п. 9.2 а ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
За правилами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Як передбачено ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачем надано відеодиск, запис якого було зроблено з портативних відеореєстраторів поліцейських (бодікамер).
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушенням відповідачем порядку притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З досліджених відеозаписів вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснюючи поворот праворуч з АДРЕСА_1 , змінивши тим самим попередній напрямок руху, не подав попереджувального сигналу повороту відповідного напрямку, внаслідок чого поліцейським було зупинено його транспортний засіб та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідачем доведено належними та допустимими доказами, що інспектором 2 взводу 4 роти 3 бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровські області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_2 під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови виконано вимоги ст. 268 КУпАП та враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст. 280 КУпАП, а доводи позивача є необґрунтованими та фактично направлені на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене порушення.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №2343054 від 08.06.2024 року винесена поліцейським у спосіб, передбачений нормами КУпАП, в тому числі вимог ст. 266 КУпАП, та ЗУ "Про Національну поліцію", з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому підстав для визнання її протиправною та скасування немає.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов ОСОБА_1 , про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції Дніпропетровської області старшого лейтенанта поліції Пешида Дмитра Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху та закриття провадження по адміністративній справі- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідачі:
інспектор 2 взводу 4 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції Дніпропетровської області старшого лейтенанта поліції Пешида Д.А., адреса: 49000, м. Дніпро, Троїцька площа, 2А;
Департамент патрульної поліції, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ: 40108646, ел. пошта: public@patrol.police.gov.ua.
Суддя: Н.О. Бізяєва