Справа № 177/1504/24
Провадження № 2/177/836/24
(заочне)
Іменем України
08 жовтня 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лященко В.В.
за участю секретаря судових засідань Кантилович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №177/1504/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
встановив:
У липні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 09.06.2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання по погашенню заборгованості, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 53 545, 04 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 05.07.2024 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося з відміткою «адресат відмовився». Причину своєї неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.06.2017 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банк з метою укладення кредитного договору та отримав кредит у вигляді встановлено кредитного ліміту на рахунок.
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомився та погодився з Умовами договору про надання банківських послуг, примірник договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.
До кредитного договору банк додав Витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» (правонаступником якого є АТ «Акцент-Банк») розміщених на сайті https://a-bank.com.ua /terms/в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщених на сайті.
Позивачем надано виписку по картці відповідача, яка містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку ОСОБА_1 (поповнення рахунку, зняття готівки, придбання товарів у магазинах тощо) за період з 09.06.2017 року по 06.06.2024 року.
Довідкою АТ «А-Банк» підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 було відкрито рахунок та видано кредитні картки зі строком дії 08/2021 року та строком дії до 07/2027 року.
Згідно довідки АТ «А-Банк» встановлено, що ОСОБА_1 було змінено кредитні ліміти, а саме 09.06.2017 року встановлено ліміт 0 грн; 20.04.2018 року збільшено ліміт - 2 800, 00 грн; 17.01.2022 року збільшено ліміт - 33 000, 00 грн; 29.08.2023 року зменшено ліміт - 32 005, 19 грн; 23.11.2023 року збільшено ліміт - 32 100, 00 грн.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за Кредитним договором від 09.06.2017 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.06.2024 становить 53 545, 04 грн, з яких 32 005, 19 грн - заборгованість за кредитом; 21 539, 85 грн - заборгованість по процентах.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець позивач.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем власноруч було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк», у якій процентна ставка не зазначена, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, на підтвердження своїх доводів про погодження відповідачем умов кредитного договору, не надав суду підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг, Умов надання банківських послуг та Правил користування.
За таких обставин, доводи АТ «Акцент-Банк» про те, що сторони у потрібній формі досягли згоди щодо змісту договору про надання банківських послуг, який включає заяву позичальника, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, в тому числі досягли згоди щодо розміру процентів, не приймаються судом, як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Посилання позивача на те, що конкретні умови кредитування, в тому числі розмір процентів, визначаються Умовами та правилами надання банківських послуг, є безпідставними, оскільки зазначені Умови не містять підпису відповідача, доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме з цими Умовами ознайомився, погодився і мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-заяву, Банком не надано.
Саме така правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду України, зокрема: від 11 березня 2015 року у справі № 6-16цс15; від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16; від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16, де вказано про те, що Умови та правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.06.2016, посилався на Витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщених на сайті https://a-bank.com.ua /terms/в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку розміщеним на сайті: https://a-bank.com.uank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки вказаний доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постановах Верховного Суду України від 11.03.2015 року та 03.07.2019 року (номера проваджень 6-16цс15 та 14-131цс19) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем правила надання банківських послуг Акцент-Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить висновку про те, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту.
За таких обставин, позовна заява АТ «Акцент-Банк» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача непогашеного тіла кредиту в розмірі 32 005, 19 грн.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам у розмірі 21 539, 85 грн слід відмовити.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (58%) в сумі 1 816, 80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», ЄДРПОУ 14360080 кредитну заборгованість за кредитним договором від 09.06.2017 року в розмірі 32 005, 19 (тридцять дві тисячі п'ять грн дев'ятнадцять коп.) гривень, а також судові витрати в розмірі 1 816, 80 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Лященко