Справа № 177/135/24
Провадження № 1-кп/177/108/24
Іменем України
07.10.2024 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023041230001181 від 16.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України,
встановила:
В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
01.10.2024 року прокурором через канцелярію суду подано клопотання про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування клопотань прокурор вказував на продовження та не зменшення ризиків визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливого переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного (обвинуваченого), вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначав, що вказані ризики існували на час обрання запобіжного заходу, були підставою для продовження обраного запобіжного заходу, та на даний час не зменшилися, продовжують існувати.
Прокурор зазначав, що за обставин даного кримінального провадження, існуючих ризиків, обмеження прав обвинувачених на особисту свободу, є виправданим з метою виконання завдань кримінального провадження.
Також, прокурором через канцелярію суду подано клопотання про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що 25.09.2024 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду відносно ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави та у випадку її внесення визначено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. 30.09.2024 заставу за ОСОБА_6 було внесено та останнього звільнено з-під варти та покладено обов'язки згідно ч. 5 ст. 194 КПК України. На даний час строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого закінчується, разом з тим підстави, з яких відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави та визначено ряд обов'язків, продовжують існувати. Також зазначав, що метою та підставами продовження строку дії обов'язків є запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншого підозрюваного (обвинуваченого), експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. За вказаних обставин просить клопотання задовольнити та продовжити на два місяці строк дії обов'язків ОСОБА_6 , а саме: повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання; за першим викликом з'являтися до суду; не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав зазначені клопотання. Вважав за неможливе запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом зміни запобіжних заходів на більш м'який, ніж тримання під вартою, просив не визначати обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заставу. Щодо клопотань про зміну запобіжних заходів заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_9 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, також просив зменшити розмір застави враховуючи матеріальний стан його сім'ї.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що ризики не обґрунтовані, просив обрати більш м'який запобіжний захід, зменшити заставу ОСОБА_9 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_12 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, просив застосувати нічний домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, або особисте зобов'язання. Вказував на те, що ризики, зазначені прокурором не обґрунтовані, являються припущенням. Також просив визначити заставу у мінімальному розмірі.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що ризики, зазначені прокурором не підтверджені, він має міцні соціальні зв'язки, у нього є мати та сестра. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, просив застосувати відносно нього домашній арешт чи особисте зобов'язання .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_13 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, визначити розмір застави. Зазначила, що ризики, вказані прокурором не обґрунтовані, не підтверджені та не доведені.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила конкретизувати покладений обов'язок у вигляді необхідності носити електронний засіб, а саме зазначити про виключення у разі необхідності проведення медичних обстежень та маніпуляцій.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Зважаючи на вищевказані положення Основного закону слід визначити такі обов'язкові вимоги до правомірного тримання під вартою: по-перше, тримання під вартою має здійснюватися виключно на підставі належним чином вмотивованого рішення суду; по-друге, підстави та порядок застосування такого запобіжного заходу мають бути визначені в законі та повинні відповідати конституційним гарантіям справедливої судової процедури та принципу верховенства права.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 19.06.2023 року ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 року підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався. Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених спливає 17.10.2024 року.
Також, відповідно до ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2023 року ОСОБА_9 визначено суму застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень.
Розглядаючи заявлені клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , суд приходить до висновку про необхідність та доцільність їх задоволення та продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених виходячи з наступних підстав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 строків тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає до задоволення, оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених не змінилися та продовжують існувати.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим злочинів, даних про осіб, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст. 177,178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
При цьому суд зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178, ч. 4 ст. 183 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Обставин, які б спростовували правомірність подальшого тримання обвинувачених під вартою судом не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення з вчиненням насильницьких дій, відносно них діють положення ч. 4 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави.
Разом з тим, положення ч. 4 ст. 183 КПК України передбачають не імперативну заборону, а диспозитивну заборону визначати розмір застави у кожному конкретному кримінальному правопорушенні.
Суд вважає, що у даному кримінальному провадженні з метою дотримання міжнародних стандартів правосуддя слід визначити альтернативний запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вигляді застави.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183цього Кодексу.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Виходячи із необхідності визначення розміру застави, який згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинувачуваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд, враховуючи наявні ризики та роль обвинувачених у вчиненні злочинів, згідно версії обвинувачення, вважає, що таким розміром має бути 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.
Така сума (застави) оцінена враховуючи данні про осіб обвинувачених, іншими словами, розмір застави обумовлюється судом тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
У разі внесення застави слід покласти на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника про зменшення розміру застави, суд виходить з наступного.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2023 року ОСОБА_9 визначено суму застави 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України .
Обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв'язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
На даний час обвинуваченим ОСОБА_9 вищезазначений судом розмір застави внесений не був.
У відповідності до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України та ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов'язків.
Також, суд відзначає, що доводи сторони захисту щодо скрутного матеріального стану обвинуваченого, можуть бути взяті до уваги при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, оскільки внесення застави ним є правом цієї особи, яке реалізується виключно на підставі її добровільного волевиявлення, а чинним законодавством не передбачено можливість відмови від обов'язків, взятих на себе обвинуваченим або заставодавцем. Реалізуючи таке право, особа самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та має усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, підставою для повернення внесеної суми застави є припинення дії запобіжного заходу у порядку ст. 203 КПК України, а не бажання обвинуваченого чи заставодавця.
Також, на переконання суду, на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу дійсно продовжують існувати ризики на які посилався прокурор. Водночас, враховуючи час застосування запобіжного заходу у виді застави у визначеному судом розмірі, суд вважає, що такий розмір підлягає зменшенню, а саме до 100 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті дорівнює 302800 гривень.
На думку суду, зазначений розмір застави цілком зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту та зменшення раніше визначеного розміру застави.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст.ст. 176, 177, 194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, які існують (ст.177 КПК України).
Згідно ч.1ст.182КПК України застава полягаєу внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Під час розгляду клопотання суд бере до уваги доводи сторони захисту, що застосований ОСОБА_6 електронний засіб контролю спричиняє значні незручності в його носінні під час проведення медичних обстежень та маніпуляцій, відтак покладає на обвинуваченого обов'язок носити електронний засіб контролю за виключенням необхідності проведення медичних обстежень та маніпуляцій.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, наявні підстави покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання; за першим викликом з'являтися до суду; не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора та суду; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю за виключенням необхідності проведення медичних обстежень та маніпуляцій, адже такі обов'язки будуть пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого. Обов'язок не відлучатися з м. Кривого Рогу не позбавляє права звернутися за дозволом на виїзд, у разі необхідності.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 КПК України, колегія суддів
постановила:
У задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисників адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника про зменшення розміру застави - задовольнити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовольнити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків передбачених ст. 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжити строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України покладених ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 строком на 2 місяці, тобто до 05 грудня 2024 року, а саме:
1) повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання;
2) за першим викликом з'являтися до суду;
3) не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора та суду;
4) здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю за виключенням необхідності проведення медичних обстежень та маніпуляцій.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, строком на шістдесят днів, тобто до 05 грудня 2024 року, включно.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - АДРЕСА_1 без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, строком на шістдесят днів, тобто до 05 грудня 2024 року, включно.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - АДРЕСА_1 без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 05 грудня 2024 року, включно.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 грудня 2023 року та визначити заставу у межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - АДРЕСА_1 без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, спеціалістами, експертами та іншими обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні, а також з будь-якою особою, визначеною слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим, прокурором, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим, прокурором, судом;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
7) носити електронний засіб контролю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 08.10.2024 о 12-30 годині.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3