Справа № 204/7745/24
Провадження № 3/204/2730/24
02 жовтня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає у кв. АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
12 серпня 2024 року на адресу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2024 року справу передано у моє провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 011555 від 24 липня 2024 року, 21 липня 2024 року близько о 17 годині 42 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , кинув учбову гранату у бік колишньої дівчини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою залякування її, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Нормами ст. ст. 245, 280 КУпАП визначено, що під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Частиною 1 статті 173-2 передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: обставинами, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 011555 від 24 липня 2024 року; листом поліцейського; рапортом поліцейського від 21 липня 2024 року; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або такого, що готується від 21 липня 2024 року; поясненнями ОСОБА_2 від 21 липня 2024 року; поясненнями ОСОБА_3 від 21 липня 2024 року; протоколом огляду місця події від 21 липня 2024 року; поясненнями ОСОБА_1 ; фототаблицями; ТЗП стосовно ОСОБА_1 серії АА № 570185.
Зазначені докази є належними, допустимими, чіткими та достатніми, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що ЄСПЛ вказав у своєму рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».
При призначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом'якшують покарання та які обтяжують покарання, його майновий стан та інші вимоги ст. ст. 33-35 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують покарання, не встановлено.
Обставин, що обтяжує покарання, не встановлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу на користь держави, яке відповідно до ст. 23 КУпАП, буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33-36, 40-1, 173-2, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь Держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, протягом 10 днів зо дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя А.І. Приваліхіна