Справа № 539/3004/24
Провадження № 2/539/1050/2024
02 жовтня 2024 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі Бас В.Г.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представниці позивача - адвокатки Власової С.М.,
відповідачка - не з'явилася,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
24 липня 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОККП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 ) (далі - відповідачка) про припинення стягнення аліментів, в якій просить суд:
припинити стягнення аліментів згідно з рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2024 року у справі № 539/4955-ц з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОККП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дня звернення з позовом до суду.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням суду від 10 січня 2014 року у справі № № 539/4955-ц з нього - позивача - на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 (далі - син або ОСОБА_3 ) у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 01 липня 2024 року заборгованість за аліментами у позивача відсутня. Але з 01 травня 2024 року син став проживати із позивачем, який його повністю забезпечує.
Враховуючи цільовий характер аліментів, що виплачуються позивачем відповідачці саме на утримання сина, який проживає з позивачем, а також керуючись статтями 7, 10, 160, 179, 181 Сімейного кодексу України позивач звернувся до суду з вимогою про припинення стягнення з нього аліментів на утримання сина, оскільки він фактично сам його з 01 травня 2024 року утримує, при цьому, відповідачка від утримання сина самоусунулася.
Відповідачка до суду відзив на позовну заяву, а також інші документи, які підтверджують її позицію, не надіслала.
Заяви, клопотання учасників справи
Разом із позовною заявою подана заява про виклик свідків, яка була розглянута у судовому засіданні судом та задоволена.
10 вересня 2024 року до суду від представниці позивача була подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а також про виклик свідка.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 05 серпня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, судове засідання призначив на 03 вересня 2024 року.
Розгляд справи відкладався на 17 вересня та 02 жовтня 2024 року.
Ухвалою від 17 вересня 2024 року суд викликав для допиту у якості свідка сина позивача - неповнолітнього ОСОБА_3 за участі служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області.
У зв'язку з тим, що відповідачка не з'явилася у судове засідання, але була належним чином повідомлена, суд розглядає справу за результатами аналізу матеріалів, показів свідків, пояснень, наданих позивачем та/або його представницею.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився від позивача та відповідачки, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18 червня 2008 року, виданим Виконавчим комітетом Михнівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (а.с.10).
Рішенням суду від 28 жовтня 2013 року у справі № 539/3845/13-ц шлюб, зареєстрований між позивачем та відповідачкою, розірвано (а.с.16).
Рішенням суду від 10 січня 2014 року у справі № 539/4955/13-ц з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 (сина), у розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (далі - рішення суду щодо аліментів) (а.с.17).
Лубенським відділом державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відділ ДВС) здійснюється примусове виконання рішення суду щодо аліментів, АСВП 51488296, що підтверджується інформацією з АСВП (а.с.19).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 01 липня 2024 року, сформованим відділом ДВС, станом на 01 липня 2024 року заборгованість за аліментами відсутня (а.с.20).
Витягом з реєстру Лубенської територіальної громади від 09 липня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_3 (син) з 28 серпня 2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (місце реєстрації позивача) (а.с.12).
Відповідно до Довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 26 червня 2024 року № 14-09/7/246 (адреса будинку: АДРЕСА_3 ) склад сім'ї позивача такий: ОСОБА_3 (син), ОСОБА_4 (син) та ОСОБА_5 (співмешканка) (а.с.13).
Будинок за адресою: АДРЕСА_3 , належить позивачу на праві власності відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, виданого 12 лютого 2024 року державним нотаріусом Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г.К., зареєстровано в реєстрі за №218 (а.с.14), витяг з Державного реєстру речових прав від 12 лютого 2024 року (а.с.15).
Згідно з Актом від 09 липня 2024 року, складеним у присутності жителів села Терни Лубенського району Полтавської області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 (син) фактично проживає з позивачем з 01 травня 2024 року (а.с.21).
Відповідно до Акту обстеження умов проживання родини від 10 липня 2024 року, складеного головними спеціалістами Служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 (син) тривалий час проживає з батьком (а.с.22).
Згідно з довідкою Лубенського лісотехнічного фахового коледжу від 02 вересня 2024 року № 106 ОСОБА_3 з 01 вересня 2024 року - студент 1 курсу денного відділення вказаного коледжу (а.с.49).
Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пенсіонер, який прибув за ухвалою суду (протокольною) у судове засідання 02 жовтня 2024 року, пояснив, що приблизно з квітня-травня 2024 року ОСОБА_3 живе з батьком, який створив йому належні умови для проживання та розвитку, а також утримує його матеріально. Всі витрати, пов'язані зі вступом ОСОБА_3 та його навчанням у Лубенському лісотехнічному коледжі, оплатив позивач. Відповідачка, яка отримує кошти на утримання ОСОБА_3 , участі в утриманні сина не бере.
Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , студент 1 курсу Лубенського лісотехнічного коледжу, якого доставив батько на виконання ухвали суду від 17 вересня 2024 року, 02 жовтня 2024 року в присутності представника служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області Пасішник О.В. (доручення від 02 жовтня 2024 року №01-19/839 міститься у матеріалах справи) пояснив, що з травня 2024 року він проживає з батьком, оскільки мати (відповідачка) не займалася його утриманням та розвитком. За весь час проживання у батька (позивача) мати (відповідачка) давала йому гроші тільки один раз.
Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачкою виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останньою своїх обов'язків по утриманню неповнолітнього сина, аліменти на якого позивач сплачує на виконання відповідного рішення суду, у зв'язку з чим він (син) з травня 2024 року поживає та перебуває на утриманні у батька (позивача).
Вказані правовідносини регулюються статею 51 Конституції України, Сімейним кодексом України (далі - СК України), Цивільним процесуальним кодексом України станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Не погоджуючись із відповідачкою, яка не забезпечує утримання сина, отримуючи аліменти на підставі рішення суду, у зв'язку з чим син змушений жити з позивачем (який сплачує аліменти), позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 180 СК України визначено що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до частинами першою та другою статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною першою статті 10 СК України визначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них (частина четверта статті 273 ЦПК України).
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.
Як було зазначено вище, аліменти на ОСОБА_3 сплачуються його батьком (позивачем) на підставі рішення суду про стягнення аліментів, яке набрало законної сили, та відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження відділу ДВС. Заборгованість по сплаті аліментів у позивача станом на 01 липня 2024 року відсутня.
Частина четверта статті 273 ЦПК України не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
Суд звертає увагу, що враховуючи зміст Акту від 09 липня 2024 року, Акту обстеження умов проживання родини від 10 липня 2024 року, пояснень свідка ОСОБА_7 та неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , з 01 травня 2024 року настали певні обставини, тобто фактичне проживання дитини з особою, яка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь особи, з якою дитина на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживала, і настання цих обставин впливає на припинення позивачем сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання сина.
Суд наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Про це неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах (наприклад, постанова від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18), постанова від 03 лютого 2021 року у справі № 520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).
Статею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц.
Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я їх одержувача. На цьому наголошує Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22).
Отже, враховуючи, що дитина, на утримання якої сплачуються аліменти, проживає з тим із батьків, який сплачує ці аліменти, а інший з батьків, який отримує ці аліменти (які є власністю дитини), не витрачає їх на дитину, стягнення аліментів слід припинити.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідачка - не надавши своєї позиції, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивача/представниці позивача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 1 211,20 грн, що підтверджується дублікатом чека від 23 липня 2024 року № TS213335 (а.с.1).
У зв'язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір стягується із відповідачки.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статею 51 Конституції України, статтями 10, 179, 180, 181 Сімейного кодексу України, статтями 12, 18, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів задовольнити.
Припинити з дня набрання чинності рішення суду стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОККП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів у розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на підставі рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2014 року у справі № 539/4955/13-ц, а також виконавчого листа, виданого на його виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОККП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОККП НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складений та підписаний 07 жовтня 2024 року.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва