Справа № 740/3983/24
Провадження № 1-кс/740/882/24
про повернення клопотання заявнику
08 жовтня 2024 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області із клопотанням про скасування арешту майна з: жіночих босоніжок чорного кольору 38 розміру, які поміщені та запаковані до спеціального пакету № WAR1494283, імпульсного приладу для знешкодження жуків, який поміщено та запаковано до спеціального пакету № WAR 1494284, трьох паперових капсул Super Seeds з написом сувенір, які поміщені та запаковані до спеціального пакету № 7159730, накладеним ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.06.2024, у кримінальному провадженні № 12024275490000180 від 25.06.2024 за ч. 1 ст. 190 КК України, оскільки кримінальне провадження було закрито постановою старшого дізнавача від 25.09.2024.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.06.2024 в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024275490000180 від 25.06.2024накладено арешт на жіночі босоніжки чорного кольору 38 розміру, які поміщені та запаковані до спеціального пакету № WAR1494283, імпульсний прилад для знешкодження жуків, який поміщено та запаковано до спеціального пакету № WAR 1494284, три паперові капсули Super Seeds з написом сувенір, які поміщені та запаковані до спеціального пакету № 7159730 та первинне упакування, а саме дві картонові коробки з наклеєними на них ТТН № 20450948828052, № 20450948371977 та один паперовий конверт з наклеєною на ній ТТН № 20450948600607, які поміщені та запаковані до спеціального пакету №PSP4264222.
Постановою від 25.09.2024 старшого дізнавача СД Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024275490000180 від 25.06.2024 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Відповідно ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК).
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування, слідчого чи дізнавача.
Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена нормами КПК України або іншого законодавчого чи нормативно-правового акту.
У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК, про що зазначено Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 у постанові від 15 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ураховує саме останню правову позицію Верховного Суду щодо скасування арешту майна у кримінальному провадженні, що закрито дізнавачем, слідчим, прокурором.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого, дізнавача або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності чинного процесуального рішення про арешт майна.
Крім того, слід звернути увагу на те, що згідно із висновками Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 554/2506/22 у постанові від 15 квітня 2024 року, суд вказав на те, що чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК у разі закриття кримінального провадження слідчим, дізнавачем або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите органом досудового розслідування або органом дізнання, клопотання, подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК про долю речових доказів, вирішується судом, а не слідчим суддею.
За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна, яке подане до слідчого судді підлягає поверненню заявнику, оскільки слідчий суддя не наділений відповідними повноваженнями про розгляд відповідних клопотань, заяв, питань тощо після закриття кримінального провадження.
Нормами КПК, якими регламентовано питання про накладення, скасування арешту на майно та загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо подане клопотання про скасування арешту майна не підлягає розгляду слідчим суддею.
Разом з тим це питання може бути вирішено через застосування ч. 6 ст. 9 КПК та положень засади диспозитивності, зокрема, ч. 3 ст.26 КПК, згідно з якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що не тільки винесені на їх розгляд сторонами, але й віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Натомість, постановляючи ухвалу про повернення клопотання у випадку, якщо таке клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею, слідчий суддя діє в межах механізму, передбаченого ч. 6 ст. 9 КПК, та не виходить за межі своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами КПК. Більш того, своїм рішенням про повернення такого клопотання слідчий суддя не допускає можливості прийняття рішення поза межами своїх повноважень, передбачених кримінальними процесуальними нормами.
Серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремити дві групи рішень:
- ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК);
- ухвалені в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст.9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання про скасування арешту майна, якщо воно не підлягає розгляду слідчим суддею, не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, зокрема, з огляду й на те, що арешт майна у даному випадку припинив свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК, вказане рішення слідчого судді не створює жодних перепон щодо звернення до суду з відповідним клопотанням про вирішення долі речового доказу.
Керуючись ч. 6 ст. 9, ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту жіночих босоніжок чорного кольору 38 розміру, які поміщені та запаковані до спеціального пакету № WAR1494283, імпульсного приладу для знешкодження жуків, який поміщено та запаковано до спеціального пакету № WAR 1494284, трьох паперових капсул Super Seeds з написом сувенір, які поміщені та запаковані до спеціального пакету № 7159730, накладеного у кримінальному провадженні за № 12024275490000180 від 25.06.2024 - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з клопотанням про вирішення долі речового доказу у порядку кримінального судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1