Справа № 495/8593/23
Номер провадження 3/495/607/2024
02 серпня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімова Н.Д., розглянувши матеріали, що надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП),
18.08.2023 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 469512 від 15.08.2023 з доданими матеріалами відносно ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 15.08.2023 о 22 год 33 хв в м. Білгород-Дністровський по вул. Михайлівська 11 ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу Драгер Alcotest 6810 на відеокамеру. Тест 1309 (результат 0.22 проміле).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 головуючим по справі було обрано суддю Боярського О.О.
06.09.2023 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на безпідставно складений протокол. У запереченнях зазначив, що 0.22 проміле не вважається нормативно ознакою алкогольного сп'янніня, заперчує щодо наявності ознак сп'яніння, не роз'яснення була процедура проведення огляду.
02.01.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Боярському О.О.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.01.2024 /суддя Волкова Ю.Ф./ у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Боярського О.О. у справі про адміністративне правопорушення № 495/8593/23 було відмовлено.
Розпорядженням керівника апарату суду від 01.02.2024 № 135 по справі було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з відстороненням судді Боярського від здійснення правосуддя.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2024 справа була передана на розгляд судді Анісімової Н.Д.
06.03.2024 від адвоката Коломацького М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшли додаткові заперечення, у яких зазначив зокрема, що ОСОБА_1 не було запропонована пройти медичний огляд у мед закладі, з результати тест ОСОБА_1 не був згоден.
11.03.2024 від адвоката Коломацького М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про відкладення слухання справи.
16.04.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
29.04.2024 від адвоката Коломацького М.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про залучення додаткових письмових доказів.
У судове засідання правопорушник та його представник не з'явилися.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст. 251,252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
За положеннями п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 469512 від 15.08.2024 15.08.2023 о 22 год 33 хв в м. Білгород-Дністровський по вул. Михайлівська 11 ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу Драгер Alcotest 6810 на відеокамеру. Тест 1309 (результат 0.22 проміле).
Так, згідно п. 4 р. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Як вбачається з результату огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 з допомогою приладу Драгер Алкотест 6820 в організмі останнього було виявлено алкоголь 0.22 проміле.
Відповідно до технічних характеристик приладу «Drager Alcotest 6810» границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0.02 проміле - у діапазоні від 0 до 0.2 проміле, відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0.04 проміле - у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% - у діапазоні понад 0.4 проміле.
Відповідно до п. 7 Розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0.2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином, враховуючи, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу склав 0.22 проміле, суд прийшов до висновку, що такий результат перебуває у межах допустимої похибки спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810».
Одеський апеляційний суд у Постанові від 17.06.2024 по справі № 522/22826/23 виснував наступне: «Суд першої інстанції повинен був звернути увагу на сумнівність показника алкотестера - 0,21 проміле, який наближений до допустимої норми, на що стороною захисту була звернута увага суду. За таких обставин, результат огляду 0,21 проміле не може безумовно свідчити про його перебування у стані алкогольного сп'яніння відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції, оскільки такий результат знаходиться в межах похибки технічного приладу. Відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо керування /правопорушником/ транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не підтверджуються допустимими доказами, зокрема оглядом, проведеним у встановленому законом порядку, передбаченим ст. 266 КУпАП.»
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції («Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), пункт 30).
Першочергова оцінка ЄСПЛ застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82-83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.
При цьому, в практиці ЄСПЛ перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Другий та третій критерії являються альтернативними та необов'язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належало в цілому до «кримінальної» сфери («Озтюрк проти Німеччини»(Ozturk v. Germany), пункт 54;«Лутц проти Німеччини»(Lutz v. Germany), пункт 55).
Сукупність наведених вище обставин викликає сумнів у достовірності наданих доказів на доведеність факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та вчинення ним з адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За таких обставив суд вважає не встановленим факт того, що результат огляду 0,22 ‰ може свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність в діях інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутність в матеріалах адміністративної справи належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого протиправного діяння, суд приходить до висновку про недоведеність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
У зв'язку з тим, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст. 130 ч.1, 247 п.1, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.Д.Анісімова